Тепреш (свято)

Тепреш
Прапор кримських татар
Офіційна назва	крим. Tepreç
Місце	Добруджа (Румунія), Туреччина
Ким святкується	Кримські татари
Значення	радість, весняне оновлення природи
Дата	травень, зазвичай перша п'ятниця після Хидирлезу
Святкування	пікніки на природі, традиційні ігри, виконання національного гімну «Ant etkenmen»
Традиції	ритуал котіння калакая, кінні перегони, боротьба куреш, традиційні танці та частування
Пов'язаний з	Хидирлез, Навруз

Тепре́ш (крим. Tepreç) — весняне народне свято, яке відзначають кримські татари після Хидирлезу.^[1] Це свято є частиною традиційної татарської культури, що має багатовікову безперервну історію. Воно символізує радість, оновлення природи та розваги.^[2]

Це свято відзначають у травні, зазвичай у першу п'ятницю після свята Хидирлез, і проводять на відкритому повітрі. Залежно від місцевості, святкування може тривати два або три дні, збираючи мешканців різних сіл для спільного відпочинку. Тепреш святкують як на території Румунії (у Добруджі), так і в Туреччині, що є гарною нагодою для спілкування, особливо для молоді з різних населених пунктів.^[3] Святкування розпочинається з особливої молитви (тепреш дуаси), у якій люди просять про родючий рік, дощ і щедрий врожай, а також із виконання національного гімну кримських татар «Ant etkenmen».^[4]

Дівчата та хлопці села чепуряться з самого ранку, одягаючи новий одяг або традиційні костюми. Разом зі своїми родинами вони збираються на пагорбі, галявині чи в лісі поблизу села; місце зустрічі заздалегідь прикрашають. Молодь вирушає туди на возах, запряжених кіньми, які прикрашають хустками й кольоровими стрічками. Вози утворюють колону, а дорогою парубки влаштовують перегони.^[3] Прибувши на місце, молодь починає святкувати, спілкуватися, влаштовувати різноманітні ігри. Також на місці готують традиційні кримськотатарські страви, а якщо приготування якоїсь страви вимагає багато часу, її приносять готовою з дому.^[5]

Дівчата пригощають усіх присутніх калакаями на дріжджах (крим. mayalı qalaqay), які випікають напередодні спеціально для цього свята. Гості ласують традиційними стравами кримськотатарської кухні, серед яких:

• «чебурек» (крим. şuberek) — пиріг із солоним сиром або м'ясом, смажений в олії;
• «кобете» (крим. köbete) — запечений пиріг із м'ясним фаршем та рисом;
• «татар аши» (крим. tatar așî) — невеликі пельмені з м'ясним фаршем, відварені у воді, які подають із соусом з йогурту та часнику;
• «кавурма» (крим. qawurma) — дрібні шматочки яловичини або баранини, смажені на сковороді;
• «баклава» (крим. baqlawa) — солодкий десерт із тонкого листкового тіста з горіхами та сиропом.

З нагоди свята влаштовують кінні перегони та змагання з традиційної боротьби «куреш» (крим. küreș). Для цього юнаки підперезуються спеціальними поясами, а за ходом поєдинку стежать арбітр і журі; переможець, демонструючи свою силу, отримує цінний приз. Також проводяться змагання зі стрільби з лука на спеціально облаштованому майданчику. Молодь влаштовує танцювальні виступи під акомпанемент барабана (давула) та сурми. Серед традиційних танців виконують жваву «хайтарму» (крим. qaytarma), дівочий танець із бубном (крим. dare), парубочий «чобан хайтармаси» (крим. çoban qaytarmasî), а також «татар аваси» (крим. tatar avasî).^[5]

Також проводять різноманітні народні ігри, наприклад, розбивання глечика із зав'язаними очима, біг з яйцем у ложці, пошук ротом монети в мисці з йогуртом тощо.^[3] Важливою традицією є ритуал із круглим хлібом — калакаєм (крим. qalaqay). Перед початком гулянь цей круглий хліб загортають у тканину і пускають котитися по землі. Якщо він падає візерунком догори, вважають, що врожай цього року буде багатим.^[3] Гості свята намагаються відламати собі шматочок калакая, вірячи, що він приносить удачу.^[4]

У день Тепрешу в селі залишаються переважно літні люди. Жінки передають чоловікам дріжджові калакаї (крим. mayalı qalaqay), які ті споживають у мечеті після завершення п'ятничної молитви. Після трапези чоловіки моляться за родюче літо, достаток хліба та олії.^[5]

Кримськотатарські поети присвятили цьому весняному святу чимало віршів. Серед них відомі поезія «Тепреш», написана Неджібе Шукурі, та однойменний вірш Джевата Рашіта. Також існують народні твори невідомих авторів, присвячені святу, які були зібрані й опубліковані в різних збірках.

Строфи з поезії «Тепреш» Неджібе Шукурі:

^[6]

Строфа з поезії «Тепреш» Джевата Рашіта:

^[7]

Уривок з народної поезії:

^[8]

• Хидирлез
• Навруз
• Мусульманські свята

• Ülküsal, Müstecip, 1987, Dobruca ve Türkler, Ankara: Türk Kültürünü Araştırma Enstitüsü Yayımları: 64, Seri: III, Sayı: A. 16, 2. Baskı
• Rașit, Cevat, 2002, Tĭlĭmĭn Destanı (Şiirler), Editura Europolis
• Ziyaeddin, Ismail H. A., 1992, Toy şiirler, Editura Kriterion

• Sabantoy ve Tepreş (тур.). T.C. Kültür ve Turizm Bakanlığı.
• Tepreç (Tepreş). Vatan Kırım (тур.).