YaChudo

Тепловий шум

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Тепловий, термічний, або джонсонівський шум[1] — рівноважний шум, обумовлений тепловим рухом носіїв заряду в провіднику при температурах вище абсолютного нуля, в результаті чого на кінцях провідника виникає флуктуаційна різниця потенціалів. Оскільки абсолютний нуль за законами термодинаміки є недосяжним, то такий шум є завжди присутнім у системі.

Історія

У 1928 у Джон Б. Джонсон вперше експериментально встановив закономірності цього виду шуму в Bell Labs[2]. Потім він описав своє відкриття Гаррі Найквісту, який зміг пояснити отримані результати[3].

Виникнення

Тепловий шум виникає в будь-якому провіднику електричного струму і пов'язаний з хаотичним рухом рухомих носіїв заряду, у результаті якого на контактах зразка з'являються флуктуації напруги. Реактивні кола не мають теплового шуму.

Напруга

Середній квадрат напруги цього шуму залежить тільки від активного опору R {\displaystyle R} і температури T {\displaystyle T} зразка і може бути розрахований за формулою Найквіста:

e t 2 ¯ = 4 k T 2 π ∫ ω 1 ω 2 R e [ Z ( j ω ) ] d ω ∣ Z = R = 4 k T R Δ f , {\displaystyle {{\overline {e_{t}^{2}}}={4kT \over 2\pi }{\int _{\omega _{1}}^{\omega _{2}}{Re[Z(j\omega )]d\omega }\mid _{Z=R}}=4kTR\Delta f},}

де k {\displaystyle k} — стала Больцмана, Δ f = ( ω 2 − ω 1 ) / 2 π {\displaystyle \Delta f=(\omega _{2}-\omega _{1})/2\pi } — смуга частот, в якій проводиться вимір.

Спектральна густина потужності

Спектральна густина теплового шуму:

S f = e t 2 ¯ Δ f = 4 k T R {\displaystyle S_{f}={{\overline {e_{t}^{2}}} \over {\Delta f}}=4kTR}

не залежить від частоти, тому тепловий шум можна розглядати в широкому діапазоні частот як білий шум, і залишається постійною аж до частоти:

f m = k T / ( 2 π ℏ ) , {\displaystyle f_{m}=kT/(2{\pi }\hbar ),} де ℏ {\displaystyle \hbar } — зведена стала Планка.

При 300 К f m {\displaystyle f_{m}} ≈ 6·1012 Гц.

Інтенсивність

У металах через велику концентрацію електронів провідності і малу довжину вільного пробігу теплові швидкості електронів у багато разів перевершують швидкість спрямованого руху в електричному полі (швидкість дрейфу). Тому інтенсивність теплових шумів не залежить ні від прикладеної напруги, ні від струму, ні від частоти (а тільки від ширини смуги частот, в якій відбувається вимір шумів). При кімнатній температурі інтенсивність на одиничний інтервал частот залишається постійною до

f m ∼ 10 12 {\displaystyle f_{m}\thicksim 10^{12}} Гц.

Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Посилання

  1. ↑ в зарубіжній літературі
  2. ↑ J. Johnson, "Thermal Agitation of Electricity in Conductors", Phys. Rev. 32, 97 (1928)
  3. ↑ H. Nyquist, "Thermal Agitation of Electric Charge in Conductors", Phys. Rev. 32, 110 (1928)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).