YaChudo

Теодор Вайц

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Теодор Вайц
нім. Theodor Waitz Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнінім. Franz Theodor Waitz Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 березня 1821[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гота, Саксен-Гота-Альтенбурзьке герцогство, Німецький союз Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 травня 1864[1][2] (43 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Марбург, Гіссен, Гессен Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьантрополог, психолог, письменник, викладач університету, педагог, філолог, філософ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛейпцизький університет
Єнський університет
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпсихологія і антропологія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМарбурзький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії

Франц Теодор Вайц (нім. Franz Theodor Waitz; 17 березня 1821 — 21 травня 1864) — німецький психолог та антрополог. Його дослідження у галузі психології привели його до зв'язків з антропологією. Найвідоміший за своєю працею Die anthropologie der Naturölker («Антропологія первісних народів»). Був прихильником еволюційних поглядів в антропології. Був противником теорії про расову нерівність. Виликий вплив на ставлення Теодора Вайца до науки мали праці Йогана Гербарта. Для досягнення кращих результатів у галузі психології, вивчав анатомію.

Біографія

Теодор Вайц народився в місті Гота, Німеччина 17 березня 1821. Навчався в Лейплигу та в Єні. Обрав психологію, філософію та математику своїми профільними науками. У 1842 у віці 19-ти років здобув звання доктора філософії в університеті Лейпцига. В 1848 був призначений на посаду професора філософії Марбурзького університету, на якій залишався до смерті. Піддавав різкій критиці філософію Йоганна Фіхте, Фрідріха Шеллінга, Георга Гегеля. Дотримувався думки про те, що психологія — основа філософії. Помер у Марбурзі 21 травня 1864.

Праці

Найбільшою працею вважається шеститомна робота Die antropologie der Naturölker.Перші чотири томи були видані в Лейплигу протягом 1859—1864. Останні два томи були видані вже після смерті автора у 1864. Теодор Вайц також видав «Основи психології»(Grundlegung der Psychologie (1846)), "Психологія як наука(Lehrbuch der Psychologie als Naturwissenschaft (1849)), «Загальну педагогіку» (Allgemeine Pedagogik(Вільмана,1852)), «Про індіанців Північної Америки» (Die Indianer Nordamerikas(Лейпциг,1864)) і критичне видання «Орагона» Арістотеля (Лейпциг,1844).

Примітки

  1. ↑ а б Marburger Professorenkatalog — 2016.
  2. ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ а б Вайц, Теодор // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 591–592.

Література


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).