Теодор Вайц
| Теодор Вайц | |
|---|---|
| нім. Theodor Waitz | |
| Ім'я при народженні | нім. Franz Theodor Waitz |
| Народився | 17 березня 1821[1][2] Гота, Саксен-Гота-Альтенбурзьке герцогство, Німецький союз |
| Помер | 21 травня 1864[1][2] (43 роки) Марбург, Гіссен, Гессен |
| Країна | Німеччина[3] |
| Діяльність | антрополог, психолог, письменник, викладач університету, педагог, філолог, філософ |
| Alma mater | Лейпцизький університет Єнський університет |
| Галузь | психологія і антропологія[3] |
| Заклад | Марбурзький університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
Франц Теодор Вайц (нім. Franz Theodor Waitz; 17 березня 1821 — 21 травня 1864) — німецький психолог та антрополог. Його дослідження у галузі психології привели його до зв'язків з антропологією. Найвідоміший за своєю працею Die anthropologie der Naturölker («Антропологія первісних народів»). Був прихильником еволюційних поглядів в антропології. Був противником теорії про расову нерівність. Виликий вплив на ставлення Теодора Вайца до науки мали праці Йогана Гербарта. Для досягнення кращих результатів у галузі психології, вивчав анатомію.
Біографія
Теодор Вайц народився в місті Гота, Німеччина 17 березня 1821. Навчався в Лейплигу та в Єні. Обрав психологію, філософію та математику своїми профільними науками. У 1842 у віці 19-ти років здобув звання доктора філософії в університеті Лейпцига. В 1848 був призначений на посаду професора філософії Марбурзького університету, на якій залишався до смерті. Піддавав різкій критиці філософію Йоганна Фіхте, Фрідріха Шеллінга, Георга Гегеля. Дотримувався думки про те, що психологія — основа філософії. Помер у Марбурзі 21 травня 1864.
Праці
Найбільшою працею вважається шеститомна робота Die antropologie der Naturölker.Перші чотири томи були видані в Лейплигу протягом 1859—1864. Останні два томи були видані вже після смерті автора у 1864. Теодор Вайц також видав «Основи психології»(Grundlegung der Psychologie (1846)), "Психологія як наука(Lehrbuch der Psychologie als Naturwissenschaft (1849)), «Загальну педагогіку» (Allgemeine Pedagogik(Вільмана,1852)), «Про індіанців Північної Америки» (Die Indianer Nordamerikas(Лейпциг,1864)) і критичне видання «Орагона» Арістотеля (Лейпциг,1844).
Примітки
- ↑ а б Marburger Professorenkatalog — 2016.
- ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б Вайц, Теодор // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 591–592.
Література
- Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907
- 1911 Encyclopædia Britannica/Waitz, Theodor
- Hermann Baumann: Waitz, Theodor SUPPLEMENTARY BIBLIOGRAPHY
| Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).