YaChudo

Тектини

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Тектини — це α-спіральні білки цитоскелета, що містяться у війках та джгутиках як структурні компоненти зовнішніх дублетів мікротрубочок. Вони також присутні в центріолях та базальних тільцях. Тектини є полімерами та утворюють філаменти[1].

До цієї групи білків належать TEKT1, TEKT2, TEKT3, TEKT4, TEKT5. Тектини відомі у всіх еукаріотів, окрім вищих рослин[2].

Структура

Зазвичай мономери тектину це білки масою 45-60 кДа. Філаменти тектинів мають діаметр 2-3 нм і складаються з двох α-спіральних сегментів. Для них характерна консенсусна амінокислотна послідовність RPNVELCRD. Різні типи тектинів, позначені як A (53 кДа), B (51 кДа), C (47 кДа), утворюють димери, тримери й олігомери в різних комбінаціях, а також асоційовані з тубуліном у мікротрубочках. Тектини A та B утворюють гетерополімерні протофіламенти, тоді як тектин C утворює гомодимери[3]. Філаменти тектину присутні в суперскрученому стані. Структура тектинів свідчить про їхню еволюційну спорідненість із проміжними філаментами[4].

Передбачається, що білки утворюють видовжені стрижні, що складаються з 2 α-спіральних сегментів (довжиною приблизно 180 амінокислотних залишків), здатних утворювати спіральні клубки, перервані неспіральними лінкерами[5]. Обидва сегменти є подібними за амінокислотною послідовністю, що вказує на дуплікацію гена. Уздовж кожного тектинового стрижня залишки цистеїну трапляються з періодичністю близько 8 нм, що збігається з аксіальним повтором димерів тубуліну в мікротрубочках. Припускається, що збірка гетерополімерів тектину утворює філаменти з повторами 8, 16, 24, 32, 40, 48 та 96 нм, що створює основу для складного просторового розташування компонентів аксонеми[5].

Функція

Тектини, як інтегральні компоненти мікротрубочок, є необхідними для забезпечення їхньої структурної цілісності. Мутація в генах tektin-t може призвести до порушень рухової активності джгутиків, що може проявлятися, наприклад, у вигляді нерухомості сперматозоїдів, що, в свою чергу, призводить до чоловічого безпліддя. Вважається, що тектини також беруть участь у складанні базального тільця[6].

Дослідження тектинів є корисними для філогенетичних досліджень з метою встановлення еволюційних зв'язків між організмами[7].

Примітки

  1. ↑ Pirner, M A; Linck, R W (1994–12). Tektins are heterodimeric polymers in flagellar microtubules with axial periodicities matching the tubulin lattice. Journal of Biological Chemistry. 269 (50): 31800—31806. doi:10.1016/s0021-9258(18)31766-6. ISSN 0021-9258.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  2. ↑ Amos, Linda A (2008). The tektin family of microtubule-stabilizing proteins. Genome Biology (англ.). 9 (7): 229. doi:10.1186/gb-2008-9-7-229. ISSN 1465-6906. PMC 2530864. PMID 18671835.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ Setter, Peter W.; Malvey-Dorn, Erika; Steffen, Walter; Stephens, Raymond E.; Linck, Richard W. (2006–09). Tektin interactions and a model for molecular functions. Experimental Cell Research (англ.). 312 (15): 2880—2896. doi:10.1016/j.yexcr.2006.05.014.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  4. ↑ Norrander, J M; Amos, L A; Linck, R W (15 вересня 1992). Primary structure of tektin A1: comparison with intermediate-filament proteins and a model for its association with tubulin. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 89 (18): 8567—8571. doi:10.1073/pnas.89.18.8567. ISSN 0027-8424.
  5. ↑ а б Norrander, Jan M.; Perrone, Catherine A.; Amos, Linda A.; Linck, Richard W. (1996–03). Structural Comparison of Tektins and Evidence for Their Determination of Complex Spacings in Flagellar Microtubules. Journal of Molecular Biology (англ.). 257 (2): 385—397. doi:10.1006/jmbi.1996.0170.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  6. ↑ Larsson, Magnus; Norrander, Jan; Gräslund, Susanne; Brundell, Eva; Linck, Richard; Ståhl, Stefan; Höög, Christer (2000–10). The spatial and temporal expression of Tekt1, a mouse tektin C homologue, during spermatogenesis suggest that it is involved in the development of the sperm tail basal body and axoneme. European Journal of Cell Biology (англ.). 79 (10): 718—725. doi:10.1078/0171-9335-00097.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  7. ↑ Whinnett, Alaine; Brower, Andrew V. Z.; Lee, Ming-Min; Willmott, Keith R.; Mallet, James (1 листопада 2005). Phylogenetic Utility of Tektin, a Novel Region for Inferring Systematic Relationships Among Lepidoptera. Annals of the Entomological Society of America (англ.). 98 (6): 873—886. doi:10.1603/0013-8746(2005)098[0873:PUOTAN]2.0.CO;2.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).