Тванн
Тванн | |
|---|---|
Прапор
Герб
| |
| Координати 47°04′59″ пн. ш. 7°09′00″ сх. д. / 47.083055555556° пн. ш. 7.15° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Тванн-Тюшерц |
| Межує з | Lamboingd, Ла-Неввіль, Prêlesd |
| Площа | 9,1 км² |
| Висота центру | 434 м |
| Населення | 1171 осіб (2018)[1] |
| Телефонний код | 032 |
| Поштовий індекс | 2512 |
| Автомобільний код | BE |
| GeoNames | 2658284 |
| OSM | ↑1682694 ·R (Тванн-Тюшерц) |
| Офіційний сайт | twann |
Тванн Тванн (Швейцарія) | |
![]() | |
| | |
Тванн (Дуанн) до 31 грудня 2009 року, був муніципалітет в адміністративному районі Нідау в кантоні Берн у Швейцарії. 1 січня 2010 року був об’єднаний з муніципалітетом Тюшерц-Альферме, утворивши муніципалітет Тванн-Тюшерц.
На додаток до житлової громади, є також протестантсько-реформатська парафія (разом з Тюшерц-Альферме) і громадська громада.
Тванн становить 86,9 % німецькомовної спільноти. 6 % населення є франкомовними.
Географія
Тванн розташований у Бернському озері на північному березі озера Біль. Він складається з районів Тванн, Вінграйс і Гайхт. Сусідні муніципалітети, починаючи за годинниковою стрілкою з півночі, це Ламбоінг, Тюшерц-Альферме, Лігерц і Прелес. Також частиною муніципальної території є передня частина острова Святого Петра, яка межує з Ерлахом та Тваннбергом.
Історія
Перша письмова згадка про це місце була в 1185 році, коли воно називалося Дуана. У 1225 році це місце стало Туанна. Місце згадується за назвою в опублікованому в 1950 році романі Фрідріха Дюрренматта «Суддя та його кат».
До 31 грудня 2009 року Тванн був окремим муніципалітетом.
Транспорт
Тванн володіє станцією SBB на залізниці підніжжя Юри. Також є місце для посадки на кораблі BSG.
Школи та установи
У Тванн є школа з 3-го по 9-й клас навчання. Через невеликі шкільні класи в муніципалітетах Тванн, Лігерц і Тюшерц-Альфермее три колишні школи були об’єднані в школи TLT 1 і 2, заняття відбуваються в Лігерці.
Примітки
Література
- Twann. In: Andres Moser: Die Kunstdenkmäler des Kantons Bern. Landband III: Der Amtsbezirk Nidau. 2. Teil. Basel 2005, ISBN 3-906131-80-7, S. 263–340. (PDF;6,2 MB)
- Otto Krebs: Die Geschichte des «Liimenpfades» am Bielersee. Der Strassenbau am Nordufer von 1835–1838. Schriftenreihe VBS Nr. 11[1]
- Brigitta Ammann, Alex R. Furger, Marcel Joos, Helga Liese-Kleiber: Die neolithischen Ufersiedlungen von Twann Band 3 Der bronzezeitliche Einbaum und die nachneolithischen Sedimente Schriftenreihe der Erziehungsdirektion des Kantons Bern herausgegeben vom Archäologischen Dienst des Kantons Bern
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
