YaChudo

Тацуо Хорі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Тацуо Хорі
яп. 堀辰雄 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився28 грудня 1904[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хіракавачьоd, Район Чійода, Токіо, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 травня 1953[1] (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Oiwaked, Каруїдзава, Повіт Кіта-Саку, Префектура Нагано, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
·легеневий туберкульоз Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняТама Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія
 Японська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, мовознавець, поет, перекладач, прозаїк-романіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТокійський імператорський університет, Перша вища школаd і Tokyo Metropolitan Ryogoku Senior High School and Junior High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька і японська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusSei Kazokud, Q17217258?, The Wind Has Risend, Q17990043? і Q11619978? Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зTaeko Horid Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Тацуо Хорі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S: Роботи у Вікіджерелах

Тацуо Хорі (яп. 堀 辰雄; 28 грудня 1904 — 28 травня 1953) — японський письменник, поет, перекладач періоду Сьова.

Ранні роки

Народився поблизу Токіо в районі Кодзіматії (також відомому як Хіракавате) і закінчив Токійський імператорський університет.

Ще під час навчання у коледжі став учасником молодіжних громадських організацій, де познайомився з політично налаштованими авторами та критиками, як-от Накано Сігехару (1902—1979) та Кубота Цурудзіро (1903—1974). 1926 року вони заснували літературний журнал «Roba» («Осел»), надалі спонсорований поетом Муро Саїсеї, в якому опублікували переклади багатьох французьких творів, написані самим Хорі.

Він вважав себе учнем Акутаґави Рюноске, але, з погляду його друзів Нагая Тацуо та Кобаясі Хідео, ранні роботи поета тяжіють до пролетарського літературного руху. Пізніші його праці відбивають рух у бік модернізму[3].

Варто зазначити, що стиль Тацуо також формувався під впливом популярної тоді в Японії французької школи, зокрема робіт Реймонда Радіге, Райнера Марії Рільке[4], Франсуа Моріака та Марселя Пруста[3][5], а також філософські праці Артура Шопенгауера та Фрідріха Ніцше[6][7].

Літературна кар'єра

Написав цілу низку повістей і віршів, дія яких відбувається в місцях, наповнених особливою атмосферою, як-от гірський санаторій у префектурі Нагано, і характеризується темою смерті, в якій було відображено його власну безперервну боротьбу з туберкульозом. Часто безсюжетний та імпресіоністичний, його стиль був високо оцінений Кавабатою Ясунарі.

1930 року вперше отримав визнання суспільства завдяки оповіданню «Святе сімейство» (Sei kazoku), написаному під враженням смерті Акутаґави Рюноске, образ якого був втілений у загиблому персонажі Кукі[3][8].

Одним із найвідоміших творів Хорі є цикл «Яматодзі», невелика сентиментальна збірка поетичних есе про Нару та її історичні місця. Наступним був трагічний роман «Адасіно», дія якого відбувається в період Нара. Саме ці докладні описи, виконані чудовими порівняннями та символами, багато в чому популяризовані владою міста для залучення туристів, принесли поетові славу.

Був одним із творців та учасників поетичного журналу «Кінь». Назву журналу запропонував Тацуо Хорі, назву й обкладинку відмалював особистий лікар Акутаґави Рюноске й поет хайку Сімодзіма Сорая. Дотримуючись традицій класичної європейської літератури, а також публікуючи революційні твори та вірші, створювані в стилі японської літератури XII століття, журнал займав важливе історичне становище серед інших журналів додзінсі з кінця епохи Тайсьо до раннього періоду Сьова[9].

Пам'ять

Аяко Яно

У місті Каруїдзава префектури Нагано, де Хорі зупинявся під час загострення хвороби, на його честь заснували меморіальний музей[10][11].

Могила письменника знаходиться на Тама Реєн, цвинтарі на околиці Токіо[10].

Роман «Вітер дужчає» (Kaze tachinu), назва якого запозичена з поеми французького поета Поля Валері «Цвинтар біля моря», надихнув режисера Міядзакі Хаяо на створення однойменного аніме зі схожими фрагментами з книги.

Роман «Вітер дужчає» автобіографічний. Сюжет розповідає про кохання молодого письменника до хворої на туберкульоз художниці Сецуко. Прототипами головних героїв роману стали сам письменник і Аяко Яно, з якою Хорі познайомився влітку 1933 року. Він «зустрів невинну, гарну дівчинку, таку, як соняшник у Каруїзаві, і серце, яке страждало — і зцілилося». Про це Тацуо писав 1933 року в своєму більш ранньому творі «Красиве село» (美しい村)[12].

У творі він продовжує ту ж тему, але вже за трагічніших обставин: у його нареченої туберкульоз. Лікування цієї хвороби було неможливим, і лише чисте гірське повітря та міцний молодий організм, на думку лікарів, могли протистояти недузі на той час. Аяко Яно знаходиться в санаторії в передгір'ях на плато Фудзімі, а він — поряд із нею.

У свій фільм Хаяо Міядзакі додав епізоди, де Хорікосі Дзіро (головний персонаж) зустрічає молоду дівчину, яка малює пейзажі, її хворобу та лікування у віддаленому від Токіо санаторії.

Основні роботи

  • «Святе сімейство» (聖家族), 1932 рік
  • «Красиве село» (美しい村), 1933 рік
  • «Піднявся вітер» (風立ちぬ), 1936—1937 роки
  • «Щоденники» (かげろふの日記), 1937 рік
  • «Наоко» (菜穂子), 1941 рік
  • «Арано» (曠野), 1941 рік
  • «Дитинство» (어린 시절), 1942 рік

Примітки

  1. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Тацуо Хори. kotobank (jp) . Архів оригіналу за 19 жовтня 2023. Процитовано 20 вересня 2023.
  4. ↑ Söring, Jürgen; Papenfuss, Dietrich, ред. (1976). Rezeption der deutschen Gegenwartsliteratur im Ausland (нім.). W. Kohlhammer. с. 209.
  5. ↑ Tatsuo Hori. El viento se levanta. — Madrid, 2020. — 1 online resource с. — ISBN 9788413371351.
  6. ↑ Hori, Tatsuo (2020). El viento se levanta (ісп.). Переклад: Starace, Irene. Editorial Verbum. ISBN 9788413371351.
  7. ↑ Watanabe, Kakuji (1960). Japanische Meister der Erzählung (нім.). Bremen: Walter Dorn Verlag.
  8. ↑ Watanabe, Kakuji. Japanische Meister der Erzählung (in German). — Bremen : Walter Dorn Verlag, 1960.
  9. ↑ «Лошадь». kotobank (jp) . Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  10. ↑ а б 堀　多恵子. www6.plala.or.jp. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 15 лютого 2023.
  11. ↑ 堀辰雄文学記念館 開館期間・入館料等のご案内 | 長野県軽井沢町公式ホームページ. www.town.karuizawa.lg.jp. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  12. ↑ Hori, Tatsuo (2016). Schönes Dorf (нім.). Переклад: Sandmann, Daniel. Dresden: S. Sagenhaphter Verlag. ISBN 978-3-943230-05-5.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).