YaChudo

Тарутинський степ (ландшафтний заказник)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ»
Категорія МСОП — V (Охоронюваний ландшафт)
Випас худоби в Тарутинському степу
Випас худоби в Тарутинському степу
Випас худоби в Тарутинському степу
46°15′39″ пн. ш. 29°26′26″ сх. д. / 46.26083333° пн. ш. 29.44055556° сх. д.
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняБессарабська селищна громада, Болградський район, Одеська область, Україна Україна
Найближче містоБессарабське
Площа5 200,0 га
Засновано26 квітня 2012
Керуюча організаціяТарутинська селищна рада
Тарутинський степ (ландшафтний заказник). Карта розташування: Одеська область
Тарутинський степ (ландшафтний заказник)
Тарутинський степ (ландшафтний заказник) (Одеська область)
Мапа
CMNS: Тарутинський степ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тарутинський степ — один з найбільших збережених в Україні фрагментів степової екосистеми, об'єкт природно-заповідного фонду Одеської області, ландшафтний заказник місцевого значення.

Розташування

Заказник розташований в Болградському районі Одеської області на території Бессарабської селищної громади та Буджацької селищної громади. Перебуває у постійному користуванні Тарутинської селищної ради загальною площею земель 5200 га, які не надані у власність або користування, в тому числі сільськогосподарських — 4800 га, лісів та інших лісовкритих площ — 400 га[1].

Карта-схема заказника "Тарутинський степ"

Історія створення

У зв'язку з великою площею, охорона якої потребує певного менеджменту, початково планувалось створення регіонального ландшафтного парку «Тарутинський степ»[2][3]. Веселодолинська сілька рада рішенням № 94-3/V від 03.09.2008 року "Про створення регіонального ландшафтного парку «Тарутинський степ» (у 2011 році в це рішення була внесена зміна, якою предмет погодження змінений на заказник[4]), надала згоду на створення РЛП. Проте після низки розглядів звернень Державного управління навколишнього природного середовища в Одеській області щодо погодження утворення регіонального ландшафтного парку у 2007—2010 роках, районна рада відхилила їх[5]. Ініціатори створення об'єкта ПЗФ переформулювали клопотання з РЛП на заказник, після чого у 2011 та 2012 роках згоду на створення саме заказника надали також Тарутинська районна рада[6] та Тарутинска РДА[7]. Згідно з усіма погодженнями, йдеться про землі запасу Веселодолинської сілької ради.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ» був оголошений рішенням № 445-VI дванадцятої сесії Одеської обласної ради народних депутатів шостого скликання від 26 квітня 2012 року, враховуючи погодження Веселодолинської сільської та Тарутинської районної рад, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, погодження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

18 листопада 2013 року під час слухань у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на тему «Природно-заповідний фонд: проблеми та шляхи вирішення», висловлювались також пропозиції оголошення Тарутинського степу національним природним парком[8].

Загрози та ризики

Заказник займає частину території колишнього Тарутинського військового полігону, що мав площу 24 521,19 га. Цей полігон було створено у 1946 році. До його складу увійшли землі сільськогосподарського призначення, а також кількох відселених після його створення сіл. Тут здійснювалися військові навчання, а господарське використання території (переважно випас та сінокосіння) було припинено. Наприкінці 1990-х років інтенсивність використання полігону військовими поступово зменшувалася, і у 2005 році було прийнято рішення про його ліквідацію.

Починаючи з 2005 року триває протистояння Тарутинської РДА і Міністерства оборони України за право розпоряджатись землями колишнього полігону.

Значення

Територія заказника — центральна частина колишнього Тарутинського полігону.

Наявність в минулому військового полігону з великою охоронною зоною, що використовувалась для випасу худоби — створила умови, подібні до природної степової екосистеми, тобто умови помірного пасовищного навантаження і відсутність оранки. Саме це дозвоило зберегти Тарутинський степ одним з найбагатших .

Основну цінність заказника становлять збережені тут екосистеми різнотравно-типчаково-ковилових і типчаково-ковилових цілинних і вторинних степів з домінуванням ковил волосистої, Лессінга, рідше інших видів ковили, типчака і тонконога. Серед поширених тут тварин, майже 40 видів занесено до Червоної книги України[9]. Особливо велике значення Тарутинського степу для збереження рідкісних видів степових птахів, та для мишівки степової (південної), популяція якої в заказнику є однією з останніх в Україні . Понад століття, значна частина полігону не розорювалась і не мала інтенсивного впливу господарської діяльності людини за винятком роботи військового полігону.

Територія заказника включена до бази Смарагдової мережі Секретаріатом Бернської конвенції в листопаді 2016 року [10]. Саме з цієї причини восени 2016 року розгорнувся розголос в пресі країн ЄС у зв'язку з незаконною оранкою частини степу [11].

Флора та фауна

Територія заказника відзначається значним флористичним і фауністичним різноманіттям. Тут ростуть 6 видів рідкісних рослин і мешкають 5 видів тварин, які занесені до Червоної книги України.

Рослини:

Тварини:

Відновлення степових ділянок

Степова рослинність ландшафтного заказника
Ковила Тарутинського степу

У 2020–2021 роках у заказнику було проведено відновлення близько 500 га степових ділянок, пошкоджених незаконною оранкою у 2016 році. На непошкоджених ділянках Тарутинського степу було зібрано насіння степових рослин, яке після вирівнювання борозен використовували для засівання близько 250 гектарів розораних територій, тоді як інші ділянки залишили без засівання для природного відновлення ґрунтів. Методика відновлення, розроблена фахівцями біосферного заповідника «Асканія-Нова», передбачала збір насіння на збережених ділянках, вирівнювання рельєфу та подальший висів[12]. Згодом тут спостерігалося поступове відновлення степової рослинності, зокрема поширення ковили та інших характерних видів. Відновлення рослинного покриву та повернення великих травоїдних розглядалися як взаємопов’язані заходи, спрямовані на відновлення природних процесів саморегуляції степу[13][14].

Ревайлдинг

Тарутинський степ також розглядається як одна з значущих територій ревайлдингу в регіоні дельти Дунаю, де поступово відновлюються природні степові процеси та формується стійка популяція степових видів. У степу впроваджуються проєкти ревайлдингу, зокрема з реінтродукції копитних і гризунів за участі громадської організації Rewilding Ukraine.

Ревайлдинг копитних

У 2020 році в рамках початкового етапу ревайлдингу до Тарутинського степу було переселено 20 куланів та 8 ланей, завезених із біосферного заповідника «Асканія-Нова». Після 30-денного карантину тварин помістили до акліматизаційного вольєра площею 31 га перед подальшим випуском у природу. Реінтродукція була спрямована на відновлення природного випасання, підвищення біорізноманіття та зменшення ризику степових пожеж, а також розглядалася як один із чинників розвитку екотуризму в регіоні[15][16].

У 2021 році до Тарутинського степу прибула друга партія з 20 куланів, які після акліматизації також були випущені у вільне середовище[17][18].

Протягом перших двох років частина тварин загинула внаслідок паразитарних захворювань. Серед інших загроз фахівці також відзначають активне застосування агрохімікатів, які під час оброблення сільськогосподарських угідь можуть потрапляти на степові ділянки та у водойми[19].

Тварини, що вижили, перезимували у природних умовах без втручання та підтримки людини. Один із куланів був оснащений GPS передавачем, що дозволяло екологам і працівникам заказника відстежувати переміщення тварин. У травні 2022 року в Тарутинському степу народилося дитинча кулана. За оцінкою фахівців Rewilding Ukraine, це був перший відомий випадок народження кулана на території Тарутинського степу за останні кілька сотень років[20][21][22].

Того ж року популяцію лані європейської поповнили ще 15 самицями, що сприяло формуванню стабільної групи[23].

Зовнішні відеофайли
Кулани в Тарутинському степу: відродження дикої природи України на YouTube // Телерадіокомпанія «ГРАД», 23 травня 2024.

В межах програми ревайлдингу, що реалізується Rewilding Ukraine, у 2024 році до Тарутинського степу було завезено ще 20 європейських ланей та 5 благородних оленів, яких перевезли з північних регіонів України та розмістили в адаптаційному вольєрі для акліматизації [24][25]. Загалом протягом 2022–2024 років у межах програми ревайлдингу до Тарутинського степу випустили 35 європейських ланей, які поповнили групу з восьми тварин, випущених раніше[26].

У 2025 році в дикій природі Тарутинського степу зафіксовано народження п’яти куланенят, що свідчить про закріплення та самовідтворення популяції виду в регіоні[27].

Ревайлдинг гризунів

Бабаки

У 2020 році в межах програми реінтродукції до степу було завезено першу колонію з восьми степових бабаків: трьох самців і п’яти самиць. Згодом бабаки сформували стабільну колонію, почали розмножуватися та розселятися за межі початкових ділянок, що свідчить про успішну адаптацію виду[28].

У подальшому програма була розширена, і здійснено додаткові випуски бабаків, що дозволило посилити та розширити колонію. Тварини продовжили успішно розмножуватися та займати нові ділянки степу, формуючи стійку локальну популяцію та сприяючи відновленню природної структури степових екосистем[29][30][31].

Хом'яки

У 2022 році в межах програми ревайлдингу до Тарутинського степу було розпочато реінтродукцію хом’яка звичайного — виду, занесеного до Червоної книги України. Першу групу, завезену з Київського зоопарку, випустили після періоду адаптації у штучних норах та акліматизаційних вольєрах[32]. Ще одну групу з 15 хом'яків завезли з Київського зоопарку у 2023 році[33]. Надалі випуски продовжилися у 2024–2025 роках, що дозволило поступово збільшувати чисельність популяції. Реінтродукція спрямована на відновлення природних трофічних ланцюгів, підвищення біорізноманіття та формування більш стійкої степової екосистеми[34][35][36].

Загалом Тарутинський степ є одним із провідних осередків ревайлдингу в південній Україні, де поступово відновлюються природні степові процеси та формується стійка популяція диких копитних і гризунів[37].

Підвищення природоохоронного статусу

У 2021 році було ініційовано підготовку документів для створення національного природного парку «Буджацькі степи», до проєктної території якого входить Тарутинський степ[38]. У липні 2023 року Бородінська селищна рада підтримала створення парку відповідним рішенням[39].

Галерея

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 11 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Вакаренко Л. Перспективы создания степных региональных ландшафтных парков в Одесской области // Степной бюллетень, № 26 весна 2009. — С.15-18
  3. ↑ Парникоза И., Борейко В. Один из крупнейших фрагментов понто-каспийских равнинных степей взят под охрану в Украине // Степной Бюллетень № 35 лето 2012
  4. ↑ Рішення Веселодолинської сілької ради№ 68-11/VI від 04.11.2011 "Про внесення зміни до рішення сільської ради № 94-3/V від 3.9.2008 року "Про створення регіонального ландшафтного парку «Тарутинський степ»
  5. ↑ Рішення Тарутинської районної ради «Про питання утворення регіонального ландшафтного парку „Тарутинський степ“ у Тарутинському районі Одеської області» від 14.05.2010 року № 407-V http://tarutino-rada.odessa.gov.ua/index.php/component/content/article/89-2011-09-12-06-59-06/2011-09-12-07-02-33/-5-/34-/1070--407-v[недоступне посилання]
  6. ↑ Рішення Тарутинської районної ради № 183-VI від 16.09.2011 року «Про погодження оголошення місцевого ландшафтного заказника „Тарутинський степ“ у Тарутинському районі Одеської області.»
  7. ↑ Розпорядження Тарутинської РДА № 29/А-2012 від 19.01.2012 року "Про погнодження створення місцевого ландшафтного заказника «Тарутинський степ»
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 12 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-11-12 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Вакаренко Л. П. Рослинність Тарутинського степу (Одеська область) та проблеми її охорони / Л. П. Вакаренко, Д. В. Дубина // Чорноморський ботанічний журнал. — 2013. — Т. 9, №. 2. — С. 283—291. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2013_9_2_15
  10. ↑ Болтачов О. Р., Дідух Я. П., Дудкін О. В., Іваненко І. Б., Карпова Є. П., Кохан О. В., Онищенко В. А., Парчук Г. В., Проценко Л. Д., Сіренко І. П., Соломаха Т. Д.,Червоненко О. В., Яремченко О. А. Смарагдова мережа в Україні. Під редакцією Проценка Л. Д. Київ: — Хімджест, 2011
  11. ↑ http://wwf.panda.org/wwf_news/?283511%2FA-protected-virgin-steppe-in-Ukraine-illegally-plowed
  12. ↑ Rewilding Ukraine відновлює частину ландшафтного заказника “Тарутинський степ”. Rewilding Danube Delta. 17 травня 2021. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  13. ↑ Шукова, Ольга (13 червня 2024). На Одещині продовжують відновлювати Тарутинський степ: різнотрав’ям засіють 250 гектарів. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 5 липня 2026.
  14. ↑ Ганна Терзівець (27 червня 2024). Другий шанс для Тарутинського степу: унікальний заповідник відновлюється після розорення. Одеса Life. Архів оригіналу за 22 червня 2026.
  15. ↑ Повернення Кулана: дикі віслюки знову будуть вільно пастися у Тарутинському степу. Rewilding Danube Delta. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  16. ↑ Reintroduction efforts see long absent kulan return to the Danube Delta. Endangered Landscapes & Seascapes Programme (англ.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  17. ↑ Second shipment of kulan arrives in the Ukrainian Danube Delta. Rewilding Europe (англ.). 28 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  18. ↑ Друга група куланів прибула в українську дельту Дунаю. Rewilding Danube Delta. 28 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  19. ↑ В Тарутинському степу стає все більше вільних куланів. Rewilding Danube Delta. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 24 червня 2026.
  20. ↑ На Одещині у Тарутинському степу народилося перше дитинча куланів — ВІДЕО. 048.ua. 19 травня 2022. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  21. ↑ Лариса Козова (6 липня 2022). В Одеській області вперше за сотні років народилося дитинча кулана. UNIAN. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  22. ↑ Софія Чебан (7 липня 2022). В Одеській області у Тарутинському степу вперше народився кулан. Махала. Архів оригіналу за 24 червня 2026.
  23. ↑ Лані повертаються до Тарутинського степу. Rewilding Danube Delta. 27 жовтня 2022. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  24. ↑ Випуск ланей та оленів у Тарутинський степ для відновлення екосистеми. Rewilding Danube Delta. 20 листопада 2024. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  25. ↑ Ян Ярчук (22 листопада 2024). Граційні лані та благородні олені: чому вони важливі для відновлення екосистеми степів Одещини (фото). Гривна. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  26. ↑ Ревайлдинг ландшафту дельти Дунаю. Звіт 2022–2024 (PDF). Rewilding Danube Delta. 2026–02. Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  27. ↑ Ян Ярчук (29 липня 2025). Бебі-бум у Тарутинському степу: в дикій природі народилося п’ятеро куланів. Гривна. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  28. ↑ Бабаки за рік добре обжилися в Тарутинському степу. Rewilding Danube Delta. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  29. ↑ Антон Григоров (19 березня 2024). Як у Тарутинському степу росте колонія бабаків. У Rewilding Ukraine розповіли про побут гризунів. О, Море.City. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  30. ↑ Другий випуск бабаків сприяє зміцненню популяції в Тарутинському степу. Rewilding Danube Delta. 9 вересня 2024. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  31. ↑ Ян Ярчук (10 вересня 2024). Відродження природи: бабаки розширюють колонію в Тарутинському степу на Одещині (фото, відео). Гривна. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  32. ↑ Хом’яки повертаються до Тарутинського степу. Rewilding Danube Delta. 6 жовтня 2022. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  33. ↑ Шукова, Ольга (15 вересня 2023). На Одещині у заповіднику оселилися червонокнижні хом'яки. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 5 липня 2026.
  34. ↑ Тапай-не хочу: в Одеській області збільшується популяція хом'яків і вони не віртуальні. Думська. 27 вересня 2024. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  35. ↑ Ян Ярчук (27 вересня 2024). На Одещині відновлюють популяцію хом’яків: у Тарутинський степ випустили нову групу гризунів (фото). Гривна. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  36. ↑ Ян Ярчук (30 липня 2025). У степу Одещини активно відновлюють популяцію хом’яків: цього літа випустили найбільшу групу. Гривна. Архів оригіналу за 23 червня 2026.
  37. ↑ Коршак, Наталія (10 січня 2023). Кулани, дикі коні, водяні буйволи і бабаки: як на Одещині відбувається ревайлдинг. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 5 липня 2026.
  38. ↑ У громаді Болградського району створюють великий нацпарк: перспективи та перепони реалізації проєкту. Yug.Today. 7 червня 2023. Архів оригіналу за 2 липня 2026. Процитовано 2 липня 2026.
  39. ↑ Рішення Бородінської селищної ради №993-VIII від 4 липня 2023 року «Про створення Національного природного парку «Буджацькі степи»» (PDF). Буджацька селищна рада. 4 липня 2023. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2026. Процитовано 2 липня 2026.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).