YaChudo

Чухліб Тарас Васильович

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чухліб.
Тарас Чухліб
Народився20 серпня 1966 (60 років)
Ольшаниця, Україна
Місце проживанняУкраїна
КраїнаСРСР → Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, культуролог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНПУ імені М. Драгоманова
Галузьісторія
ЗакладІнститут історії України НАН України,
ПосадаДиректор науково-дослідного інституту козацтва
Науковий ступіньдоктор історичних наук
БатькоВасиль Васильович Чухліб
МатиВіра Федорівна Чухліб
НагородиЗаслужений діяч науки і техніки України
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Чухліб Тарас Васильович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тара́с Васи́льович Чухліб (нар. 20 серпня 1966, Ольшаниця) — український історик, доктор наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Інституту геополітики. Заслужений діяч науки і техніки України.

Дослідник ранньомодерної історії України, Польщі і Туреччини, геополітичного розвитку Східної Європи.

Громадський діяч, геополітик, культуролог, краєзнавець. Член наглядової ради Музею становлення Української нації, Українського національного комітету з вивчення країн Центральної і Південно-східної Європи.

Наукові інтереси охоплюють історію міжнародних відносин, дипломатію, зовнішню політику України і Східної Європи у 16—18 століттях, історію козацтва та шляхти, біографістику, музеєзнавство, проблеми відтворення національної пам'яті та збереження культурних цінностей.

Життєпис

Народився 20 серпня 1966 року в селі Ольшани́ця Рокитнянського району Київської області.

Закінчив історичний факультет [[НПУ імені М. П. Драгоманова|Педагогічного інституту їм. Горького]], стажувався у Варшавському університеті. Закінчив Міжнародну школу гуманітарних досліджень країн Центральної та Центрально-Східної Європи (Польща).

Проживав у м. Добропіллі Донецької області та м. Українка поблизу с. Трипілля Київської обл., де навчався у сш. № 2. Служив в Північно-Кавказькому військовому окрузі ЗС СРСР, працював робітником на Київській книжковій фабриці.

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Правобережна Україна у сфері геополітичних інтересів країн Східної та Південно-Східної Європи» (1995).

Захистив докторську дисертацію «Український гетьманат у протистоянні держав Європи з Османською імперією: міжнародне становище та зовнішня політика» (2008).

Автор 5-ти монографій та близько десятка науково-популярних книг. Учасник міжнародних конференцій в Білорусі, Казахстані, Польщі, Росії, Швейцарії, Туреччині та Україні. Викладав у Львівському національному університеті ім. І. Франка та Полтавському педагогічному університеті ім. В. Короленка. Член спецрад Київського університету ім. Б. Грінченка та Чорноморського університету ім. П. Могили (м. Миколаїв).

Заступник відповідального редактора наукового видання «Україна в Центрально-Східній Європі» та голови редколегії "Чорноморської минувщини" (Одеса).

Член спецради Національної Академії Оборони України (2002—2008 рр.), Ради українського козацтва при Президентові України (2005 — 2010 рр.), Національної спілки краєзнавців України..

Керівник секції історії Київської Русі та Козаччини Малої Академії наук (МАН) у м. Києві. Заступник директора Вишгородського державного історико-культурного заповідника (2015—2017 рр.).

Один з керівників Міжнародної оборонно-спортивної громадської організації «Українське козацтво». Один з батьків-засновників Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл-Джура» (2003).

Сержант резерву ЗСУ. Учасник оборони Києва у лютому-березні 2022 року у складі бригади ТРО.

Відзнаки і нагороди

Книги неодноразово номінувалися на «Найкращу книгу року» (1999, 2008, 2009, 2010, 2022, 2024). Видання «„Пакти і конституції“ Української козацької держави (до 300-річчя укладення» Упоряд. Т. Чухліб, М. Трофимук; Львів: «Світ», 2011; 440 с.) отримала перемогу на конкурсі «Книга року — 2011» у номінації «Дослідження/Документи». Книга "За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі. У двох книгах. (К.: Кліо, 800+752 с.), яка була написана у співавторстві з колективом істориків, стала переможцем «Книги року — 2023». У 2015 р. нагороджений премією НАН України імені Михайла Грушевського.

Нагороджений відзнаками Православної Церкви України, Національної академії наук України, Українського Вільного Козацтва, Київської міської ради, Лисянської ради Черкаської області.

Відзначений нагрудним військовим знаком «Національна Академія Оборони України».

Основні праці та зібрання

  • «Правобережна Україна у сфері геополітичних інтересів країн Східної та Південно-Східної Європи». — Київ, 1995.
  • «Українська держава у міжнародних відносинах 1648—1714 рр.». — К.,2003 (друге видання — 2005 р.; третє — 2009 р.)
  • «Український Гетьманат у протистоянні держав Європи з Османською імперією». — К.,2008.
  • «Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 — 1700-х рр.». — К.,2010 (друге видання — 2020 р.).
  • «Секрети українського полівасалітету: Хмельницький — Дорошенко — Мазепа». — К.,2011.
  • «Відень 1683: Україна-Русь у битві за «золоте яблуко» Європи». — К.,2013.
  • «Українсько-кримські союзи 1500 — 1700-х рр.». — К.,2017.
  • "За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі" - К.,2022 (у співавторстві)
  • «Україна XVIII століття на малюнках швейцарця Йоганна Генріха Мюнца». — К.,2022.
  • «Україна та шляхетська Польща: битви, війни, союзи». — К.,2023.
  • «Україна та султанська Туреччина: від війни до миру». — Київ, 2024.
  • «Українсько-шведські відносини XVII—XVIII століть» — Київ, 2025.
  • Україна в геопросторі Середньовічної і Ранньомодерної цивілізацій. - Київ, 2025 (у співавторстві).
  • Геополітична історія України. До 35-річчя наукової діяльності. - Київ, 2026.
  • Праці Т. Чухліба на ресурсі «Український Центр» [Архівовано 24 травня 2013 у Wayback Machine.]
  • Зібрання наукових праць Т. Чухліба на сайті Academia.edu [Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).