Тан Сяньцзу
| Тан Сяньцзу (汤显祖) | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Іжен (義仍) |
| Псевдо | Хайжо |
| Народився | 24 вересня 1550 Ліньчуань, провінція Цзянси |
| Помер | 29 липня 1616 (65 років) Ліньчуань, провінція Цзянси |
| Країна | імперія Мін[1] |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | державний службовець, драматург |
| Науковий ступінь | цзіньши[1] (1583) |
| Знання мов | китайська[2][3] |
| Magnum opus | The Four Dreams of Linchuand і The Purple Hairpind |
| Посада | Q10877430? і county magistrated |
| Батько | Tang Shangxiand[1] |
| Мати | Wu Shid[1] |
| У шлюбі з | Wu Shid[1] |
| IMDb | ID 0849348 |
Тан Сяньцзу, або Танг Шянзу (Tang Xianzu, *24 вересня 1550 — †29 липня 1616) — визначний китайський драматург та поет часів династії Мін.
Життєпис
Народився у родині вчених у повіті Ліньчуань сучасної провінції Цзянси. Отримав ґрунтовну освіту. У 1571 році склав провінційні іспити. У 1577 та 1580 роках намагався скласти імператорський іспит, проте внаслідок конфлікту з імператорським секретарем Чжаном це Тан Сяньцзу не вдалося. Лише у 1583 році він успішно складає імператорський іспит та отримує звання цзіньши. Він отримує посаду в уряді другої столиці тих часів Нанкіні. У 1591 році за протистояння корупції понижують у званні та відправляють у містечко Сучан. Зрештою Тан у 1598 році йде у відставку. Він повертається додому, починає професійно займатися складання п'єс. Навколо нього формується школа драматургії, що надалі отримала назву «Ліньчуаньської». Тут він й помер 29 липня 1616 року.
Творчість
Вважається одним із значущих драматургів Китаю. Його навіть називають «китайським Шекспіром» з огляду на внесок Тан Сяньцзу до китайської драматургії. Його п'єси оспівують природні людські відчуття, вони направлені проти неоконфуцианського раціоналізму. Вірші і ритмічна проза відмічені межами новаторства. Він і його продовжувачі (ліньчуаньська школа) висували на перший план людське відчуття як творчу стимул-реакцію, нехтували умовностями поетичного канону.
Найбільш відомими п'єсами є: «Пурпурова флейта» (1579 рік), її переробка «Пурпурова шпилька» (1587 рік) — про нещасну любов актриси і знатного хлопця, «Піонова альтанка» (1598 рік) — про силу кохання, завдяки чому герой воскрешає померлу кохану. Також значущими є «Сон про Наньке» (1600 рік) й «Сон у Ханьдані» (1601 рік).
Крім того був знаний як поет, натепер відомо про 7 його поем, найбільш знаною є «Чотири сни у залі Юй Мін».
Джерела
- Tang, Xianzu; Zhang, Guangqian. A Dream Under the Southern Bough (Nanke Ji). Beijing, Foreign Languages Press, 2003
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
