Танява
| село Танява | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Тер. громада | Болехівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060010100042353 
|
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1579 |
| Населення | 163 |
| Поштовий індекс | 77220 |
| Телефонний код | +380 03437 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°6′26″ пн. ш. 23°45′14″ сх. д. / 49.10722° пн. ш. 23.75389° сх. д. |
| Водойми | Бережниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77200, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Болехів, пл. Івана Франка, 12 |
| Карта | |
  Танява | |
 Танява | |
| Мапа | |
| |
Таня́ва — село в Україні, у Болехівській міській громаді Калуського району Івано-Франківській області.
Історія
Вперше Танява згадується в поборовому реєстрі Перемишльської землі 1579 р. як шляхетське село у складі Стрийського повіту[1].
Описуючи становлення кооперативного руху на Стрийщині, Лев Шанковський згадує, що мешканці с. Дуліби перед Другою світовою війною довозили з Таняви до Стрия паливо, що було одним із основних джерел їхнього заробітку[2]. У 1939 році в селі проживало 580 мешканців (560 українців і 20 поляків)[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кіл-ть | Частка |
|---|---|---|
| українська | 163 | 100% |
Відомі люди
- Дуда Михайло («Громенко») — командир «Залізної сотні» (Ударники-2), що входила до 2-го Перемиського куреня 26-го Територіального відтинку «Лемко» оперативної групи УПА-Захід. Загинув біля села.
- Сенчишак Ілько — лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу, кур'єр ЗП УГВР.
- Остап Каратницький (псевдо «Морський») — заступник командира Воєнної Округи УПА «Маківка. Загинув біля села.
- Владислав Клімчак — архітектор, професор Львівської політехніки, уродженець Таняви.[5]
Природоохоронні території
Неподалік від села розташовані:
Примітки
- ↑ Смерека Б. Розмежування поселень Жидачівського і Стрийського повітів Руського воєводства в XVI столітті (південний фрагмент кордону) // Архіви України. К., 2024. Вип. 3 (340). С. 183.
- ↑ Шанковський Л. Нарис історії Стрийщини / Стрийщина: іст.-мемуар. зб. Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини, т. 1, стор. 137
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 23 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Łoza S. Klimczak Władysław // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 146.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).