Тамаш Барта

Тамаш Барта
Основна інформація
Дата народження	7 липня 1948
Місце народження	Будапешт, Угорщина
Дата смерті	16 лютого 1982 (33 роки)
Місце смерті	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство	Угорщина
Професії	гітарист, співак, композитор
Інструменти	вокал
Файли у Вікісховищі

Тамаш Барта (угор. Barta Tamás; 7 липня 1948, Будапешт — 16 лютого 1982, Лос-Анджелес) — угорський рок-музикант, знаний як перший гітарист рок-гурту «Locomotiv GT» у 1971—1974 роках.

Народився 1948 року в Будапешті, був єдиною дитиною в єврейській сім'ї^[1][2][3]. Його батько Йожеф Барта (1919—1974) був співробітником інформаційного відділу міської служби санітарно-епідеміологічного нагляду^[4][5]; його мати Едіт Фрідман (1921—2008)^[6][7], уродженка Ченгер^[8], пережила Голокост і втратила всю сім'ю^[9][10]. У старших класах початкової школи навчався грати на скрипці (1958—1962). 1962 року вступив в Інженерний технікум імені Еньо Ландлер, в якому навчався разом з майбутнім рок-вокалістом і клавішником Міклошем Феньйо; 1964 року через пропуски занять їх обох відрахували з технікуму^[11]. Пізніше закінчив електротехнічний технікум імені Отто Блаті. 1965 року, за рік опанував гру на електрогітарі, був прийнятий в гурт Міклоша Феньйо «Syconor». Він залишив гурт і у травні 1968 року приєднався до складу «Gemini». У червні 1968 року призваний до армії і був змушений перервати заняття музикою; комісований за станом здоров'я 14 жовтня 1968 року. З листопада того ж року як запрошений музикант виступав з гуртом «Syrius» (у серпні 1969 року створена ним композиція «Fáradt A Nap» у виконанні «Sirius» вийшла окремим синглом), а 1969 року знову приєднався до нового гурту Міклоша Феньйо — «Hungária» і брав участь у записі їхнього дебютного альбому «Koncert a Marson», який вийшов у травні 1970 року (за підсумками опитування критиків, гурт названий найкращим біт-колективом, а Тамаш Барта і Ласло Модьоросі — найкращими гітаристами року, що принесло їм популярність у музичних колах). Наприкінці 1970 року «Hungária» записав другий альбом «Тűzveszélyes» (останній з участю Барти), який вийшов весною наступного року без назви на конверті.

У грудні 1970 року Габор Прессер, який залишив гурт «Omega», запросив Барту, рекомендованого йому вокалістом Кароєм Френрейсом, до супергурту «Locomotiv GT», який офіційно анонсували 6 квітня 1971 року. Тамаш Барта брав участь у записі перших трьох альбомів нового колективу — «Locomotiv GT» (1971), «Ringasd el magad» і «Bummm!», які принесли гурту широку популярність. Крім гітари він використовував у деяких записах банджо та губну гармоніку, а також розділив з Габором Прессером функції основного композитора гурту. Музичний стиль Барти значною мірою ґрунтувався на американській музиці, насамперед рок-н-ролі, ритм-енд-блюзі і навіть кантрі. 1973 року він знявся в першому угорському мюзиклі «Képzelt riport egy amerikai popfesztiválról» Габора Прессера та Анни Адаміш за повістю Тібора Дері, в основі сюжету якої був уявний американський музичний фестиваль.

1972 року Барта разом з «Locomotiv GT» взяв участь у записі альбому Шарлоти Залатнаї «Álmodj velem», а також у записі альбому Каті Ковач «Kovács Kati es a Locomotiv GT» (1974). Окрім участі у створенні низки хітів «Locomotiv GT», Барта написав кілька пісень для цих двох співачок. У січні-лютому 1974 року «Locomotiv GT» записав англомовний варіант альбому «Bummm!» у Лондоні; під час студійної роботи (31 січня) у Будапешті помер батько Барти.

1974 року, під час перших гастролей «Locomotiv GT» в США, Барта став неповерненим (за неповернення 1977 року засуджений угорським судом in absentia на два роки тюремного ув'язнення)^[12]: 28 липня у Лас Вегасі він зареєстрував шлюб із американською учасницею^[13] «GT», а у вересні, після завершення студійної роботи над записом нового англомовного альбому в Голлівуді, оголосив решті музикантів про намір залишитися в США. Оселився з дружиною в Лос-Анджелесі, де спробував себе як сесійний музикант і виступав супровідником Джонні Ріверса в ансамблі^[14]. Інші учасники гурту залишили США без нього і незабаром на його місце прийшов Янош Карачонь^[15]. 1974 року в США під епонімічною назвою «Locomotiv GT»^[16][17] вийшов англомовний альбом, записаний з Бартою (і продюсером Джиммі Міллером) в Лондоні до переїзду до США (перевиданий 1976 року в Югославії^[18]). Завершений під робочою назвою «All Aboard» з тим же продюсером американський альбом через ситуацію, що склалася навколо Барти, випущений так і не був, хоча майстер-стрічки збереглися в архівах ABC Records і були виявлені і видані (за винятком двох пісень) в Угорщині в новому реміксі 1988 року під назвою «Locomotiv GT '74 USA».

У перші роки в новій країні Тамаш Барта розлучився з дружиною, придбав власний будинок і, за чутками (які спростовує сім'я музиканта), приохотився до наркотиків, а до кінця 1970-х років зовсім відійшов від музики і зайнявся успішним бізнесом з розповсюдження паперової продукції^[19]. Тамаш Барта був виявлений мертвим у своєму будинку в Лос-Анджелесі з вогнепальним пораненням у груди. Офіційною причиною смерті стало самогубство, але сім'я музиканта через десятиліття після смерті гітариста почала наполягати на перерозслідуванні справи, оскільки за деякими відомостями на тілі Барти виявили два поранення (у груди та плече)^[20]. 2021 року зусилля з перегляду справи вела племінниця музиканта, яка мешкала в Португалії^[21] — режисерка-документалістка Естер Гайду (угор. Eszter Hajdú)^[9][22]; вона ж створила документальний фільм «Barta Tamás — Siess haza, vár a mama» (Тамаш Барта: Поспішай, мама чекає вдома, 2020), оснований на аудіо листуванні музиканта з матір'ю, що залишилася в Угорщині^[2][10][23]. 1992 року, до десятирічної річниці від дня смерті музиканта вийшла збірка «In Memoriam Barta Tamás (1948—1982) Emléklemez» гурту «Locomotiv GT» з композиціями, в яких він брав участь^[24].

2010 року на фасаді будинку на вулиці Ізабелли № 39/b у Будапешті, де жив Тамаш Барта, встановили пам'ятну дощечку з барельєфом музиканта.