YaChudo

Туамасіна

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Туамасіна · Таматаве
Toamasina
Герб
Герб
герб
Основні дані
18°09′18″ пд. ш. 49°24′36″ сх. д. / 18.155° пд. ш. 49.41° сх. д.
Країна Мадагаскар Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяАтзінананаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляАтзінананаd, Confederation of Madagascard і Toamasina I Districtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа20 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення225 116 осіб (2010) Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ6 м Редагувати інформацію у Вікіданих
ВодоймаІндійський океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Кліматекваторіальний кліматичний пояс Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва мешканцівфр. Tamatavienne[1] і фр. Tamatavien[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиСент-Етьєн (1971)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясСхідноафриканський час
 (Атзінанана)
GeoNames1053384
OSM ↑3204237 ·R (Атзінанана)
Мапа
Туамасіна · Таматаве. Карта розташування: Мадагаскар
Туамасіна · Таматаве
Туамасіна · Таматаве
Туамасіна · Таматаве (Мадагаскар)

CMNS: Туамасіна · Таматаве у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Туамасіна[4] (що означає «як сіль» або «солоний»; до 1979 р, неофіційно, і французькою також Tamatave, Таматаве)[5] — місто на східному узбережжі Мадагаскару, центр однойменної провінції. Населення — 225 116 чол. (за оцінкою 2010 року)[6].

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим тропічним кліматом. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 21.1 °С (70 °F).[7]

Клімат Туамасіни
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 36 35 35 32 30 28 28 27 28 30 31 33 36
Середній максимум, °C 30 30 29 28 26 25 23 24 25 27 28 29 27
Середня температура, °C 26 26 25 25 23 21 20 20 21 23 24 25 23
Середній мінімум, °C 23 23 22 22 20 18 18 17 18 19 21 22 20
Абсолютний мінімум, °C 20 21 20 19 17 13 15 13 15 15 16 18 13
Норма опадів, мм 360 370 450 390 260 280 300 200 130 90 110 260 3250
Днів з опадами 20 19 20 19 18 20 20 19 15 12 12 18 212
Вологість повітря, % 84 84 86 85 85 85 85 84 82 81 82 83 84
Джерело: Weatherbase

Історія

Під час французького панування в Туамасіні розташовувалися резиденції деяких іноземних консулів, а також численні французькі урядові організації. Також місто стало головним портом[5] для столиці і внутрішніх районів країни. Основу імпорту становили дорогі штучні товари, борошняна продукція, а також вироби з заліза і сталі. Експортувалися ж, в основному, золотий пісок, рафія, шкірсировина, каучук (гума) та живі тварини. Зв'язок з Європою підтримувалася пароплавами компаній Messageries Maritimes і Havraise; а з Маврикієм, і далі — з Цейлоном — британською компанією Union-Castle Line.

Через відсутність санітарії і велику щільність населення в місті нерідко спалахували епідемії: наприклад, бубонної чуми в 1898 і 1900 роках[8][9]; після них у місті була проведена система каналізації. Після 1895 року корінне населення почало переміщатися з міста на північний захід в спеціально побудовані села. Була проведена лінія телеграфу довжиною 180 км, яка пов'язала Таматаве з Антананаріву. Була побудована залізниця, що з'єднала порт Таматаве з Антананаріву.

Туамасіна зобов'язане своїм розвитком місцевому кораловому рифу, що сформував досить простору бухту відразу з 2 входами в неї. Місто побудоване на піщаному півострові під прямим кутом до основної лінії узбережжя. На головних вулицях міста, засаджених рядами пальмових дерев, розташовано безліч магазинів і офісів різних компаній. Також тут є великий вибір готелів і ресторанів. Пляжі міста користуються популярністю, незважаючи на акул і проблему забруднення. Базарі Бе є найколоритнішим ринком міста. Тут можна придбати все, що завгодно — від різних екзотичних спецій до виробів місцевих ремісників. Ринок є центром міста і одним з найвідвідуваніших місць в ньому.

У місті розташований Університет Туамасіни (заснований у 1977 році)[5][10], що входить в систему суспільних університетів Мадагаскару.

Місто входить в туамасінську архієпархію Римської Католицької церкви.

З порту Туамасіни вивозяться на експорт кава, ваніль, перець, гвоздика, графіт; ввозяться верстати та обладнання, продукція текстильної та харчової промисловостей[5].

Транспорт

Вид на порт Туамасіни з висоти пташиного польоту.

Місто є залізничною станцією на лінії до столиці. У місті також знаходиться головний морський порт країни, розташований за 215 км на північний схід від столиці і найбільшого міста Антананаріву. Місто обслуговує аеропорт Туамасіна.

Відомі особистості

У поселенні народився:

Міста-побратими

Примітки

  1. ↑ https://web.archive.org/web/20220920163624/http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. ↑ http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. ↑ https://www.saint-etienne.fr/entreprendre-projets/relations-internationales/coopérations-internationales/coopérations-internation
  4. ↑ Словарь географических названий зарубежных стран / Отв ред. А. М. Комков. Ред. коллегия: Г. .Г Арутюнова, Е. В. Горовая, Л. Г. Иванов и др. — М. : Недра, 1986. — 459 с. (с. 374)
  5. ↑ а б в г Toamasina (Madagascar) [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] Britannica Online Encyclopedia
  6. ↑ Madagascar: largest cities and towns and statistics of their population World Gazetteer (англ.)(нім.)(фр.)(ісп.)
  7. ↑ Клімат Туамасіни[недоступне посилання]
  8. ↑ Toamasina (англійською) . Discover-TheWorld.com. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011. [Архівовано 2020-09-27 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Plague in Madagascar (англійською) . Gideon. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011.
  10. ↑ University of Toamasina (Université de Toamasina). Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 19 січня 2013.

Література

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 469)

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).