Такіль
| Мис Такіль | |
|---|---|
| крим. Taqıl | |
| Країна | Україна |
| Регіон | АР Крим |
| Акваторії, що омивають | Чорне море |
| Координати | 45°05′59″ пн. ш. 36°27′16″ сх. д. / 45.09972° пн. ш. 36.45444° сх. д. |
Мис Такіль | |
![]() | |
45°05′59″ пн. ш. 36°27′16″ сх. д. / 45.09972° пн. ш. 36.45444° сх. д.
| Вид мису Такіль | |
Такі́ль (також Таки́л; крим. Taqıl — «жертовник») — мис в Криму на південно-східному краю Керченського півострова.
Опис
Являє собою скелясте плато з невеликим ухилом у бік степу. У центральній частині його є високі скелясті виступи, які круто обриваються до моря. На думку фахівців, мис утворений скелями сарматських вапняків[1].
Назва
Історично відомі різні форми назви: Такла (1774), Такил-Бурун (1793), Такли (1803), Такіл-Бурун (1853), Такіл (1854, 1886), Такільський (1933), Такил (1941). У «Топономії Криму» згадано також Такін, Такін-Бурун, Таклі.
Назва дана за відомими в цій місцевості ойконімам: Коп-Такіль і Яни-Такіль, утворених, у свою чергу, на думку В. А. Бушакова, від одного з ендемічних кримських етнонімів taqıl («кращий»).
У 1953 р. Такіль було перейменовано в м. Завітний за назвою найближчого населеного пункту, але того ж року рішення було скасовано.[2]
Історія
На мисі знаходилося боспорське місто Зефірій.
У 1772 році на траверсі мису стався морський бій російського і турецького флотів, в якому турки втратили кілька великих кораблів.
В 1832 році на узвишші мису було побудовано Таклинський маяк, що висвітлював вхід до Керченської протоки з півдня[3].
Джерела
- ТОПОНИМЫ ПОБЕРЕЖЬЯ, В. Санжаровец. «Вечерняя Керчь» N 20, 2003 г.
- В. А. Бушаков — ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ — Київ — 2003
Примітки
- ↑ Молева Н. В. Археологические исследования на мысе Такиль в Восточном Крыму. Архів оригіналу за 20 січня 2010. Процитовано 13 жовтня 2014. [Архівовано 2010-01-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Наука и образование в Крыму - Топонимы побережья. crimea.ru. Процитовано 9 березня 2026.
- ↑ Боспор Крим. Новини, статті, реклама, оголошення Керчі та Феодосії :: Тематичні рубрики :: Керченські кути: мис Такіль. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 13 жовтня 2014.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

