Тадеуш Янчар

Тадеуш Янчар
пол. Tadeusz Janczar
Народився	25 квітня 1926[1][2][…]  Варшава, Польська Республіка[1]
Помер	31 жовтня 1997[1][2][…] (71 рік)  Варшава, Польща[1]
Поховання	Повонзківський цвинтар
Національність	Польща
Громадянство	Польща
Діяльність	актор
Alma mater	Лодзька кіношкола
Роки діяльності	1947—1992
У шлюбі з	Małgorzata Lorentowiczd
Діти	Krzysztof Janczard
IMDb	nm0417361
Нагороди та премії
Honorary badge "For Merits for Warsaw"d
Тадеуш Янчар у Вікісховищі

Тадеуш Янчар (пол. Tadeusz Janczar), справжнє прізвище — Мусял (пол. Musiał, 25 квітня 1926, Варшава — 31 жовтня 1997, Варшава) — польський актор театру і кіно.

Під час другої світової війни воював з окупантами в рядах польської підпільної Армії Крайової. Учасник Варшавського повстання 1944 року. Пізніше був фронтовим артистом в 1-ї польській піхотній дивізії.

У 1947 році закінчив драматичну школу, отримав акторський диплом, грав на сцені Театру Дому Війська Польського ім. Костюшка. Пізніше служив у театральних колективах Ольштина, Лодзі та столичних театрах — Powszechny і Narodowy. Виступав на радіо.

Випускник Вищої Державної школи кінематографа, телебачення і театру в Лодзі. Один з провідних акторів польської школи кіно.

У кіно дебютував в 1952 році. Співпрацював з творцями польського повоєнного кінематографа — A. Вайдою, A. Мунком.

Популярність принесла роль підхорунжого «Баркаса» у фільмі Вайди «Канал» (1957).

Дружина — актриса Малгожата Лорентовіч-Янчар.

Хворів на психічний розлад, у зв'язку з чим під час загострення захворювання рідко знімався в кіно. Похований у Варшаві на цвинтарі Старі Повонзкі.

• 1954 — П'ятеро з вулиці Барської / Piątka z ulicy Barskiej — Казек Спокорний
• 1955 — Покоління / Pokolenie — Ясь Кроне
• 1957 — Канал / Kanał — — підхорунжий «Баркас»
• 1959 — Косооке щастя / Zezowate szczęście

• Тадеуш Янчар