YaChudo

Тадеуш Вжащик

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Тадеуш Вжащик
 
Народження:12 вересня 1932[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ченстохова, Польща[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть:1 червня 2002[1] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання:Вілянівський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Варшавська політехніка Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія:Польська об'єднана робітнича партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Командорський хрест ордена Відродження Польщі золотий хрест Заслуги срібний Хрест заслуги орден Прапор Праці 2 ступеня
CMNS: Тадеуш Вжащик у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тадеуш Влодзімеж Вжащик (пол. Tadeusz Włodzimierz Wrzaszczyk; 12 вересня 1932, Ченстохова — 1 червня 2002, Варшава) — польський комуністичний політик і державний діяч, віцепрем'єр ПНР у 1975—1980 роках, член Політбюро ЦК ПОРП у 1980 році. Грав видатну роль у господарському керівництві за правління Едварда Герека. Інтерновано при воєнному стані. Відомий також як інженер-автомобілебудівник.

Інженер-технократ

Народився в ченстоховському районі Страдом. У 1954 році закінчив інженерний факультет Варшавської політехніки. З 1956 року працював інженером на автомобілебудівних підприємствах. У 1962—1965 роках — головний інженер на варшавському автозаводі FSO. У другій половині 1960 років Тадеуш Вжащик очолював державне Об'єднання автомобільної промисловості[3].

На цій посаді Вжащик відвідував Італію, з липня 1970 року вів переговори з керівництвом FIAT про спільне виробництво «народного автомобіля в Польщі». Під час страйку на підприємствах FIAT Вжащик брав участь у переговорах з представниками Італійської компартії щодо його припинення. Домовленості досягнуто на умовах переходу польського футболіста Збігнева Бонека в італійську команду Ювентус. Результатом став запуск у виробництво моделі Polski Fiat на основі Fiat 126. Значна частина цих автомобілів надійшла до Громадянської міліції ПНР[4].

Тадеуш Вжащик перебував в урядущій комуністичній ПОРП. Вважався представником «технократичного крила» компартії.

Партійно-урядовий керівник

У грудні 1970 року Тадеуша Вжащика призначено міністром машинобудівної промисловості в уряді Петра Ярошевича. З жовтня 1975 року Вжащик — заступник голови Ради міністрів і голова урядового Комітету економічного планування (польський аналог Держплану). Зберіг ці посади в уряді Едварда Бабюха, який змінив Ярошевича у лютому 1980 року. У 1976—1980 роках був депутатом сейму ПНР, перебував у депутатському клубі ПОРП.

Вжащик був однією з ключових постатей в економічному керівництві ПНР. Входив до ближнього кола першого секретаря ЦК ПОРП Едварда Герека. Вжащик активно проводив гереківську політику соціального маневрування, засновану на підвищенні доходів населення завдяки залученню іноземних субсидій і кредитів. Проєкт «польського фіата» був важливим елементом цієї політики[5].

У лютому 1980 року Вжащика кооптовано у вищий орган партійно-державної влади — Політбюро ЦК ПОРП.

Інтерновання

У серпні 1980 року, на тлі глибокої соціально-політичної кризи та масових протестів, Тадеуша Вжащика знято з урядової посади та виведено зі складу ЦК. Нові керівники на чолі зі Станіславом Канею та Войцехом Ярузельським поклали на Вжащика частину відповідальності за «негативні явища». Відсунутий від політичного процесу, у конфронтації ПОРП з рухом Солідарність Вжащик участі не брав. Рішенням IX з'їзду ПОРП у липні 1981 року Тадеуша Вжащика виключено з партії.

13 грудня 1981 року, при введенні воєнного стану, Вжащика інтерновано у складі групи з 37 колишніх керівників[6]. В офіційній заяві його названо п'ятим: після Герека, Ярошевича, Грудзеня та Лукашевича, серед тих, хто «несе відповідальність за кризу».

Звинувачення, амністія, смерть

У грудні 1982 року звільнено з табору інтернування. Проте прокуратура ПНР висунула йому кримінальні звинувачення: невиконання інвестиційних планів, які мали силу закону, свідома дезінформація сейму й уряду про економічне становище[7], фінансові махінації зі спеціальними чеками на купівлю «польських фіатів». Вжащик не визнавав своєї провини, покладаючи всю відповідальність за господарські провали на партійно-політичне керівництво. У результаті судовий процес не відбувся, оскільки у 1984 році уряд Ярузельського оголосив амністію[8].

Останні двадцять років Тадеуш Вжащик прожив на пенсії як приватна особа. У політиці не брав участі, з публічними заявами не виступав. Помер незадовго до свого 70-річчя.

Примітки

  1. ↑ а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000046643&find_code=SYS&local_base=ARS10
  2. ↑ а б https://katalog.bip.ipn.gov.pl/informacje/1289
  3. ↑ Dane osoby z katalogu kierowniczych stanowisk partyjnych i państwowych PRL. Tadeusz Wrzaszczyk. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  4. ↑ O poczęciu malucha. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  5. ↑ Gierkowskie dolce vita. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  6. ↑ Jak generał Jaruzelski Gierka internował. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2018. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Miała być rzeź decydentów. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  8. ↑ Internowanie I sekretarza. Oskarżony Edward Gierek. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).