ТЕС KivuWatt
| 2°04′05″ пд. ш. 29°19′11″ сх. д. / 2.068093° пд. ш. 29.319734° сх. д. | ||||
| Країна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | ||||
| Введення в експлуатацію | 2015 (перша черга) | |||
| Вид палива | озерний метан | |||
| Енергоблоки | 3х8 (перша черга) | |||
| Турбіни | дизель-генератори Wärtsilä 34SG | |||
| Встановлена електрична потужність | 25 (перша черга) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕС KivuWatt | ||||
![]() | ||||
2°4′6.9″ пд. ш. 29°19′12.2″ сх. д. / 2.068583° пд. ш. 29.320056° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС KivuWatt — теплова електростанція на заході Руанди, розташована на мисі, що виступає в озеро Ківу. Вирізняється видом палива, оскільки розрахована на споживання вилученого з озерної води метану.
Води озера Ківу насичені метаном (запаси оцінюються у 60 млрд м³) та вуглекислим газом. З певною періодичністю (50-200 років) через досягнення критичної насиченості відбувається стрімке розгазування, що загрожує смертельною небезпекою оточуючим мешканцям. З урахуванням цього, було вирішено сприяти зменшенню концентрації метану у воді з одночасним виробництвом потрібної країні електроенергії.
Для відбору метану створили спеціально обладнану баржу довжиною 225 метрів, яку з ТЕС з'єднує занурений турбопровід. Саму станцію обладнано трьома дизель-генераторами фінської компанії Wärtsilä типу 34SG загальною потужністю 25 МВт. Згодом планується створити другу чергу потужністю 75 МВт, яка потребуватиме також додаткових барж для вилучення метану з води.
Роботи за проектом почались у 2011-му та завершились введенням в експлуатацію за чотири роки. Вартість його першої черги становила 142 млн доларів США.[1]
Примітки
- ↑ KivuWatt Project, Lake Kivu, Kibuye - Power Technology. Power Technology (брит.). Процитовано 3 лютого 2018.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
