ТЕС Рія
| 57°41′33″ пн. ш. 11°53′26″ сх. д. / 57.692618° пн. ш. 11.890517° сх. д. | ||||
| Країна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Вестра-Йоталанд, м. Гетеборг | |||
| Введення в експлуатацію | 2006 | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 1х261 | |||
| Котельні агрегати | котел-утилізатор Alstom та Austrian Energy and Environment | |||
| Турбіни | 3 газові Siemens SGT-800 + парова Siemens SST-900 DH | |||
| Встановлена електрична потужність | 261 | |||
| Встановлена теплова потужність | 294 | |||
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год | 1554 | |||
| Материнська компанія | Göteborg Energi | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕС Рія | ||||
![]() | ||||
| | ||||
ТЕС Рія (швед. Rya) — теплова електростанція у шведському місті Гетеборг, споруджена за технологією комбінованого парогазового циклу. Стала першою ТЕС такого типу в країні.
Плани розвитку газової електроенергетики виникли у Швеції ще наприкінці 1980-х. На початку 1990-х навіть встигли прокласти газопровід із Данії, проте внаслідок пом'якшення позиції суспільства відносно АЕС подальшого розвитку газифікація тоді не отримала. Через більш ніж десятиліття, у 2006 році, ввели в експлуатацію першу газову електростанцію Рія, розташовану в промисловій зоні доків Гетеборгу.
У складі блоку Рія встановлено обладнання компанії Siemens: три газові турбіни SGT-800 по 45 МВт та 1 парова SST-900 DH потужністю 141 МВт. Окрім вироблення електроенергії, станція забезпечує теплопостачанням місцевих споживачів (теплова потужність 294 МВт). Завдяки цьому загальна паливна ефективність сягає 92,5 %.[1][2][3]
Примітки
- ↑ Rya Goteborg Powerplant - Enipedia. enipedia.tudelft.nl (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Rya CHP CCGT Power Plant Sweden - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ cc-europe. www.industcards.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 21 квітня 2017.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
