Сі-о-Се Поль
| Сі-о-Се Поль перс. سی و سه پل | |
|---|---|
| 32°38′42″ пн. ш. 51°40′03″ сх. д. / 32.644869° пн. ш. 51.667594° сх. д. | |
| Країна | |
| Розташування | Ісфаган |
| Перетинає | Заяндеруд |
| Матеріал | камінь і цегла |
| Основний прогін | 5,6 м |
| Загальна довжина | 297,76 м[2] |
| Ширина | 13,75 м[2] |
| Відкрито | 1602[3] |
| Конструктор, архітектор | Hossein Bana Isfahanid[4] |
| Охоронний статус | Іранська національна спадщина[1] |
Сі-о-Се Поль Сі-о-Се Поль (Іран) | |
![]() | |
| | |
Сі-о-Се Поль (перс. سی وسه پل), поза межами Ірану також називається Міст Аллаверді-Хана — міст в іранському місті Ісфаган. Разом з мостами Поль-о-Шахрестан та Поль-е-Хаджу один з трьох мостів через річку Заяндеруд. Міст закрито для автотранспорту.
Історія
Міст було споруджено в часи Сефевідів й вважається однією з найвидатніших архітектурних пам'яток цієї епохи. Міст побудували 1602 року за наказом шаха Аббаса I Великого. Будівництвом керував Аллаверді Хан Унділадзе, канцлер шаха грузинського походження.
Короткий опис
Міст Сі-о-Се Поль є двоповерховим віадуком, спорудженим з цегли на кам'яних палях. Довжина — 290,4 м, ширина — 13,5 м. Відповідно до своєї назви (перс. Сі-о-Се — тридцять три мости або тридцять три прольоти) міст має 33 арки. Міст накривають два ряди аркад. Широкі сходи ведуть до критих променадів, що простяглися на всю довжину мосту.[5] На мосту була розташована велика чайхана. Первинно міст зсередини прикрашали фрески, але їх видалили, оскільки ісламська традиція відкидає зображення людей та тварин.
До сьогодні на мосту в численних чайханах можна випити чаю або покурити кальян. Влітку річка Заяндеруд часто повністю пересихає.
Галерея
-
Історична фотографія мосту, 1873 -
Міст у сутінках
Примітки
- ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ а б https://structurae.net/structures/allahverdi-khan-bridge
- ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ https://visitiran.ir/en/attraction/si-o-se-pol
- ↑ Denis Wright. Persien. — Zürich und Freiburg i. B. : Atlantis, 1970. — 115 с.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
