YaChudo

Сітомля

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Сітомля
Витік
Гирло

Сітомля, Сітомль (д.-рус. Сѣтомля, Сѣтомль, Сѣтомлье, Сѣтомлиѥ) — літописна[1] річка біля околиць тогочасного Києва, відома з давньоруських літописів від 1036, 1046, 1150 роках, в пізніших історичних джерелах не згадується.

Назва

Як вказує історик Дмитро Вортман, з огляду на те, що назва річки в літописах писалась Сѣтомль/Сѣтомлѧ, правильна транскрипція українською — Сітомль/Сітомля[2]. Різні літописні списки подають назву у всіх трьох родах: Сѣтомль, Сѣтомля, Сѣтомлье (Сѣтомлиѥ), але кількісно переважає Сѣтомля. Тож, мовознавець Ірина Желєзняк реконструює первісну назву у формі Сѣтомлѧ (Сітомля)[3].

Опис

Річка текла оболонською низовиною[4]; ймовірно впадала в р. Почайну.

Події

Після розгрому Ярославом Мудрим печенізького війська у 1036 під Києвом році багато печенігів потонуло в річці під час переправи[5] і з тих часів печеніги майже не згадуються у літописах та поступово сходять з історичної арени.

На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Ототожнення

Існує гіпотеза, згідно якої літописна річка Сітомля ототожнюється із сучасною київською річкою Сирець[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Повне зібрання руських літописів, т. 1 «Лаврентіївський літопис», вип. 1 «Повість врем'яних літ», період 1026—1054.
  2. ↑ Вортман, 2007, с. 305.
  3. ↑ Желєзняк, 2014, с. 121, 125.
  4. ↑ Сайт «Ekosvit»: Річки України [Архівовано 2012-05-04 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Православний журнал «Отрок.ua»: Незатопленная Оболонь [Архівовано 2018-11-10 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ↑ за матеріалами бібліографічного нарису «Долиною Сирця»

Джерела

  • Вортман Д. Я. Читаючи топонімічний довідник : III. Археологічна та історична спадщина // Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень / Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень. — К. : Фенікс, 2007. — Вип. 3, III. Археологічна та історична спадщина. — С. 261—325. — 488 с. — ISBN 978-966-651-543-1.
  • Желєзняк І. М. Київський топонімікон / відп. ред. д.ф.н. В. П. Шульгач. — К. : Кий, 2014. — Інститут української мови НАНУ. — ISBN 978-617-7177-01-1.
  • Повість врем'яних літ

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).