Сінгкеп
| Сінгкеп | |
|---|---|
 | |
| Географія | |
| 0°29′30″ пд. ш. 104°24′41″ сх. д. / 0.491528° пд. ш. 104.411358° сх. д. | |
| Акваторія | Індійський океан  |
| Група островів | Linggad |
| Площа | 757 км² і 775,6177 км²[1] |
| Довжина | 42 км |
| Ширина | 40 км |
| Найвища точка | 34 м |
| Країна | |
 Індонезія[2] | |
| Адм. одиниця | Linggad[2][1][3] |
| Населення | |
  Сінгкеп Сінгкеп (Індонезія) | |
 | |
Сінґкеп — острів в архіпелазі Лінгга в Індонезії.
Географія
Острів відокремлений від східного узбережжя Суматри протокою Берхала. Оточений островами Посік (Posik) на заході, Серак (Serak) на південному-заході, Лаланг (Lalang) на півдні, і Селаяр (Selayar) що належить до островів Ріау, і знаходиться між островом Лінгга і Сінґкепом.
Площа становить 757 квадратних кілометрів.
Довжина острова — 42 кілометри, ширина — 40 кілометрів.
Найвища точка — гора Ланджут (475 метрів над рівнем моря).
Населення
Населення острова 26,647 чоловік (згідно даних 2010 року).[4]
Релігія
Провідною релігією на острові є іслам.
Також поширені буддизм, християнство (протестантизм та римо-католицизм), індуїзм і конфуціанство.
Транспорт
На Сінґкепі розташовано два порти — Дабо (Dabo) поруч з Дабосінґкеп і Джаго (Jago) поруч Сунгаїбулух. Після занепаду оловодобувної промисловості сполучення з портом Мунток на острові Бангка в провінції Бангка-Белітунг і Палембангом на Південній Суматрі припинилося. Однак, швидкісний пором продовжує з'єднувати острів з Танджунг Пінангом, звідки місцеві човни можуть бути зафрахтовані до Лінгга. В Сінґкепі також є невеликий аеропорт, здатний приймати невеликі пасажирські літаки (до 40 місць).
Аеропорт Дабо (код IATA — SIQ) знаходиться в Дабо — найбільшому і головному місті Сінґкепу. Він активно використовувався в період розквіту гірничодобувної промисловості. В даний час використовується лише для чартерних рейсів і урядових патрульних літаків.
«Susi Air», що субсидуються державою, виконують пасажирські рейси з Дабо за різними напрямками, такими як Пеканбару, Батам, Танджунгпінанг, Джамбі, і Пангкал-Пінанг.
Історія
В серпні 1945 року в результаті підписання таємної угоди голландці відкрили США і Великій Британії доступ до покладів торію на острові Сінґкеп, який був життєво необхідним для ядерних процесів.[5]
У 1999 році, за 35 метрів від Сінґкепу докове судно Mighty Servant 2 затонуло після зіткнення з до цього невідомим і не нанесеним на карту гранітним шпилем.[6]
Цікаві місця
На північному заході від Сінґкепу знаходиться рейд Ліннга (Lingga Roads).[7] Під час Другої світової війни він використовувався в якості якірної стоянки для основних підрозділів Імператорського флоту Японії, даючи змогу суднам перебувати поблизу джерел пального. Саме звідси були розгорнуті головні південні сили Японії для Битви в затоці Лейте — наймасштабнішого морського бою в історії.[8]
Посилання
- ↑ а б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3985.
- ↑ а б Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ Badan Informasi Geospasial Gazeter Republik Indonesia Unsur Rupabumi Pulau — 2024. — Т. 3. — С. 244.
- ↑ Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.
- ↑ Sir John Anderson to Prime Minister, 8 August 1945, CAB126/76 in Forgotten Wars: Freedom and Revolution in Southeast Asia by Bayly, C. and Harper, T. published by Allen Lane an imprint of Penguin Books
- ↑ Maritime Casualties 1999 And Before. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 12 листопада 2018. [Архівовано 2017-12-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Kent G. Budge (2011). Lingga. The Pacific War Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
- ↑ David M. Kennedy (Березень 1999). The Tide Turns in the Atlantic. The Atlantic. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
Зовнішні посилання
- Singkep Community Website [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).