Сімон Вуе

Сімон Вуе
Simon Vouet
Симон Вуе, автопортрет
Народження	9 січня 1590 Париж
Смерть	30 червня 1649 (59 років)
	Париж
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	Портрет
Діяльність	художник, рисувальник, архітектурний кресляр, візуальний митець
Напрямок	живопис бароко[1]
Відомі учні	Шарль Лебрен, Louis Lerambertd, П'єр Міньяр, Nicolas Mignardd і Nicolas Chaperond
Член	Академія Святого Луки[2]
Твори	декоративні композиції у палаці Пале-Рояль
У шлюбі з	Virginia Vezzid
Брати, сестри	Aubin Vouetd
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[3], Центральний музей Утрехта, Musei di Strada Nuovad, Musée du Berryd, Museumslandschaft Hessen Kassel, National Museum of Fine Arts of Algiersd, Палаццо Бьянко, Гемптон Корт, Musée Thomas-Henryd, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Musée des Beaux-Arts de Doled, Карнавале, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Національний музей у Варшаві, Музей Добре, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Капітолійські музеї, Баварські державні колекції картин, Ліонський музей красних мистецтв, Музей мистецтв Цинциннаті, Державні художні зібрання Дрездена, Musée Réattud, Словацька національна галерея, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Братиславська міська галереяd, Клівлендський музей мистецтв, Художній музей Мілвокі, MuMa Museum of modern art André Malrauxd, Національна бібліотека Уельсу, Національна галерея Ірландії, Рінглінг музей, Flint Institute of Artsd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Dayton Art Instituted, San Diego Museum of Artd, Манчестерська художня галереяd, Shipley Art Galleryd, Ашмолеан музей, Art Museum Riga Boursed, Державна картинна галерея (Карлсруе), Музей образотворчих мистецтв Марселя, Музей образотворчих мистецтв Канаd, Королівські музеї витончених мистецтв[4], Галерея Уффіці, Blanton Museumd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Художній музей Крокера, Bob Jones University Museum and Galleryd, Гарвардський художній музей, Музей фюрера, Художній музей Фогга, Princeton Art Museumd, Берлінська картинна галерея, Draguignan Museum of Art and Historyd, Museum Baron Martind, Смітсонівський музей американського мистецтва, музей Пікардіїd, Palazzo Abatellisd, Національна галерея старовинного мистецтва, Museum de Fundatied, Галерея Уффіці, Музей Каподімонте, Museo civicod, Pontifical Museum Holy Housed, Музей герцога Антона Ульріха, Landesmuseum Mainzd, Musée Feschd, Реннський музей образотворчого мистецтва, Музей Ґренобляd, Музей Фабра, Musée des arts décoratifsd, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Національна галерея, Музей Енгра, Goya Museumd, Musée départemental d'Art ancien et contemporaind, Музей Шартрез у Дуеd, Нантський музей образотворчого мистецтва, Лувр, Реймський музей образотворчого мистецтваd, Musée d'Art Roger-Quilliotd, Музей Бонна-Елльоd, Шатоден, Центр Ґетті, Музеї Брюггеd[5], Ackland Art Museumd, Pinacoteca della Accademia Albertina di Belle Artid, Люблінський національний музей, Q23641129?, Chiswick Housed, Schorr Collectiond, Cooper Galleryd, Musée des Beaux-Arts de Toursd, Gallerie d'Italiad, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Musée Quesnel-Morinièred, Королівська колекція і Musée du Grand Siècled
Сімон Вуе у Вікісховищі

Сімо́н Вуе́ (фр. Simon Vouet; 9 січня 1590, Париж — 30 червня 1649, Париж) — французький художник, портретист і декоратор.

Народився в Парижі 9 січня 1590 року. Вчився у свого батька Лорана Вуе, що займався декоративними роботами, брав участь у створенні Королівської площі в столиці. Молодою людиною відвідав Англію; тут він домігся перших значних успіхів в галузі портретного живопису.

У 1611 році Вуе супроводжував французького посла Сансі до Константинополя і під час цієї поїздки написав портрет османського султана, правда, той йому непозував. Митець працював по пам'яті.

Повертаючись зі Сходу, він залишився на п'ятнадцять років в Італії, що вважалась мистецькою меккою XVII століття в Європі.

В Італії він працював по замовленнях сімей Барберіні і Доріа в Римі і Генуї. Вивчення італійського живопису справила величезний вплив на формування його стилю. Але стиль Вуе залишився холодним, зорієнтованим на авторитетні зразки, розрахованим на аристократичні смаки.

Ще перебуваючи в Римі, у 1626 р. Вуе узяв шлюб з римлянкою на ім'я Вірджинія да Ваццо. Подружжя мало дев'ятеро дітей. Дружина Вуе померла у 1638 р. під час чергових пологів. Митець не був схильним до чернечого життя і узяв шлюб вдруге з удовицею Радегондою Беранже.

У 1627 році Людовик XIII запросив Вуе до Франції, і художник все життя прожив у Парижі, працюючи над декоруванням церков і палаців (його декоративні роботи відомі головним чином за гравюрами Мішеля Доріньї). Один із найкращих його творів — декоративні композиції у палаці кардинала Рішельє Пале-Кардиналь (пізніше Пале-Рояль).

Живопис Вуе зрілого періоду його творчості відображає вплив італійського бароко. Його учні і далі працювали в різних стилях, які сучасні дослідники об'єднують під назвою Grande manière («великий стиль»).

Помер Вуе в Парижі 30 червня 1649 року.

До найкращих творів Вуе належать: «Введення в храм» (у Луврі), «Мучеництво святого Євстахія», «Архістратиг Михаїл, що виганяє з неба обурених ангелів» та інші. Роботи Вуе є в Римі, Генуї, Мюнхені, але найбільше їх у Парижі. Картини в Луврі не мають підпису художника. В Ермітажі зберігаються чотири твори Вуе: дві «Мадонни», «Венера утримує Адоніса, що вирушає на полювання» і «Смерть Лукреції».

Холодна художня манера Вуе наче контрастувала з щирим, хоча й стриманим, філософські заглибленим мистецтвом Нікола Пуссена. На відміну від слави Пуссена, що тільки розгоралася з роками, слава Симона Вуе збрякла, а в XIX столітті його забули.

Мистецтвознавці XX століття повернули художнику місце в історії мистецтв XVII століття, визнаючи надзвичайну авторитетність Караваджо чи Пуссена і відводячи скромне місце Симону Вуе поряд з цими велетнями.

• Живопис бароко
• Парадний портрет
• Історичний живопис
• Караваджизм

• Вуэ, Симон. Энциклопедия Кольера(рос.) [Архівовано 5 липня 2009 у Wayback Machine.]
• http://smallbay.ru/artfrance/vouet_simon.html [Архівовано 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

• http://www.abc-people.com/event/supper/supper-pic10.htm [Архівовано 23 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• http://bibliotekar.ru/slovar-impr/216.htm [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.]