Сілте (мова)

Сілте
Сілте
	Поширення мови сілте в Ефіопії.
Поширена в	Ефіопія
Регіон	Східна Африка
Носії	935000 (2007 р.)
Писемність	ефіопське письмо, арабське письмо
Класифікація	Silte-Wolaned
Склад	Афразійські Семітські Ефіопосемітські Гарарі-Південне ґураґе
Коди мови
ISO 639-3	stv
IETF	stv

Сілте — мова, що належить до ефіопосемітських мов афразійської макросім'ї, семітської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в початковій та середній школах, виходять радіопередачі^[1].

Писемність

Мова сілте користується ефіопським письмом. В минулому було у вжитку арабське письмо.

Ефіопське письмо^[2]

Ефіопське письмо було пристосоване для мови сілте у 1950-х роках. Вперше воно (yäsǝlt'e fidäl särawit) було використане в часи правління імператора Хайле Селассіє I^[3].

МФА	ə	u	i	a	e	ɨ/-	o
h	ሀ	ሁ	ሂ	ሃ	ሄ	ህ	ሆ
l	ለ	ሉ	ሊ	ላ	ሌ	ል	ሎ
m	መ	ሙ	ሚ	ማ	ሜ	ም	ሞ
r	ረ	ሩ	ሪ	ራ	ሬ	ር	ሮ
s	ሰ	ሱ	ሲ	ሳ	ሴ	ስ	ሶ
ʃ	ሸ	ሹ	ሺ	ሻ	ሼ	ሽ	ሾ
kʼ	ቀ	ቁ	ቂ	ቃ	ቄ	ቅ	ቆ
b	በ	ቡ	ቢ	ባ	ቤ	ብ	ቦ
t	ተ	ቱ	ቲ	ታ	ቴ	ት	ቶ
t͡ʃ	ቸ	ቹ	ቺ	ቻ	ቼ	ች	ቾ
n	ነ	ኑ	ኒ	ና	ኔ	ን	ኖ
ɲ	ኘ	ኙ	ኚ	ኛ	ኜ	ኝ	ኞ
ʔ	አ	ኡ	ኢ	ኣ	ኤ	እ	ኦ
k	ከ	ኩ	ኪ	ካ	ኬ	ክ	ኮ
w	ወ	ዉ	ዊ	ዋ	ዌ	ው	ዎ
z	ዘ	ዙ	ዚ	ዛ	ዜ	ዝ	ዞ
ʒ	ዠ	ዡ	ዢ	ዣ	ዤ	ዥ	ዦ
j	የ	ዩ	ዪ	ያ	ዬ	ይ	ዮ
d	ደ	ዱ	ዲ	ዳ	ዴ	ድ	ዶ
d͡ʒ	ጀ	ጁ	ጂ	ጃ	ጄ	ጅ	ጆ
ɡ	ገ	ጉ	ጊ	ጋ	ጌ	ግ	ጎ
tʼ	ጠ	ጡ	ጢ	ጣ	ጤ	ጥ	ጦ
t͡ʃʼ	ጨ	ጩ	ጪ	ጫ	ጬ	ጭ	ጮ
pʼ	ጰ	ጱ	ጲ	ጳ	ጴ	ጵ	ጶ
f	ፈ	ፉ	ፊ	ፋ	ፌ	ፍ	ፎ
p	ፐ	ፑ	ፒ	ፓ	ፔ	ፕ	ፖ
МФА	ə	u	i	a	e	ɨ/-	o

Арабське письмо

Арабське письмо (jiislaam aliifbaa, ajäm) почало використовуватись для мови сілте з 16 століття, коли цей народ прийняв іслам. Арабською абеткою місцеві мусульманські релігійні лідери писали твори про ісламські традиції та віру. В минулому сілте не використовували ефіопське письмо, а також не писали амхарською мовою, оскільки ці мова та письмо використовувались ефіопською християнською церквою, і сприймались цим народом як засоби християнізації та навʼязування панівної амхарської мови. Проте зараз ситуація змінилась, і сілте користуються ефіопським письмо та вивчають амхарську^[4].

Примітки

↑ ^а ^б Ethnologue
↑ Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 31—32.
↑ Tiglu Geza Nisrane. «Language planning and policy in the Silt'e zone». Ст. 36.
↑ Tiglu Geza Nisrane. «Language planning and policy in the Silt'e zone». Ст. 35—36.

Література

Dirk Bustorf 2011: Lebendige Überlieferung: Geschichte und Erinnerung der muslimischen Silt'e Äthiopiens. With an English Summary. Wiesbaden: Harrassowitz (Aethiopistische Forschungen 74).
Marcel Cohen (1931). Études d'éthiopien méridional. Société Asiatique, Collection d'ouvrages orientaux. Paris: Geuthner.
Drewes, A.J. (1997). «The story of Joseph in Sïlt'i Gurage», in: Grover Hudson (ed.), Essays on Gurage language and culture: dedicated to Wolf Leslau on the occasion of his 90th birthday, November 14, 1996, Wiesbaden: Harrassowitz, pp. 69–92.
Gutt, E.H.M. & Hussein Mohammed (1997). Silt'e–Amharic–English dictionary (with a concise grammar by E-A Gutt). Addis Ababa: Addis Ababa University Press.
Gutt, E.-A. (1983). Studies in the phonology of Silti. Journal of Ethiopian Studies 16, pp. 37–73.
Gutt, E.-A. (1991). «Aspects of number in Silt'i grammar», in: Proceedings of the 11th International Conference of Ethiopian Studies (Addis Ababa), pp. 453–464.
Gutt, E.-A. (1997). «Concise grammar of Silt'e», in: Gutt, E.H.M. 1997, pp. 895–960.
Wolf Leslau (1979). Etymological Dictionary of Gurage (Ethiopic). 3 vols. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. ISBN 3-447-02041-5
Wagner, Ewald (1983). «Selt'i-verse in arabischer Schrift aus dem Schlobies-Nachlass», in: Stanislav Segert & András J.E. Bodrogligeti (eds.), Ethiopian studies dedicated to Wolf Leslau, Wiesbaden: Harrassowitz, pp. 363–374.

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б Ethnologue

[2] Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 31—32.

[3] Tiglu Geza Nisrane. «Language planning and policy in the Silt'e zone». Ст. 36.

[4] Tiglu Geza Nisrane. «Language planning and policy in the Silt'e zone». Ст. 35—36.

[1]

[2]

[3]

[4]