YaChudo

Сіетл (вождь)

Переглядів: 1. Оновлено 10.11.2026.

Сіетл
Народився1786[4][2][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Територія Вашингтон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 червня 1866[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Індіанська резервація Порт-Медісонd, Кітсеп, штат Вашингтон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняSuquamish Memorial Cemeteryd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвождь Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[7] і лушуцідd Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusChief Seattle's speechd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПринцеса Анджеліна Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтen.wikipedia.org/wiki/Chief_Seattle Редагувати інформацію у Вікіданих
Могила вождя Сіетла

Сіетл (1786–1866) — індіанський вождь, лідер племен сукваміш і дуваміш.[8] Дотримувався політики мирного співіснування з білими поселенцями, Завдяки дружбі з лідером поселенців Девідом Мейнардом. На його честь було названо місто Сіетл в штаті Вашингтон. Йому приписували широко розрекламовану промову на користь екологічної відповідальності та поваги прав корінних американців на землю; однак те, що він насправді сказав, було втрачено через переклад та переписування.

Біографія

Бюст шефа Сіетла в місті Сіетл

Сіетл народився між 1780 і 1786 роками в районі Чорної річки поблизу сучасного міста Кент, штат Вашингтон. Мати Сіетла Шолітса була з племені дуваміш, а його батько Швеабе був вождем племені сукваміш.[8] Після смерті батька Сіетл став вождем сукваміш. Крім того, Сіетл успадкував посаду лідера племені дуваміш від свого дядька по матері.

У молодому віці Сіетл заслужив репутацію як вождь і воїн, перемагаючи групи грабіжників з інших племен, що піднімалися по Зеленій річці з передгір'я Каскадних гір. У 1847 році він організував атаку на плем'я чимакум біля Порт-Таунсенда, що фактично стало причиною зникнення чимакум.[9][10]

Сіетл був високим чоловіком, його зріст сягав 1,8 м. Торговці дали йому прізвисько Ле Грос (Великий Хлопець). Він також був відомий як оратор — коли він проголошував промову до племені, його голос було чути на відстані 1,2 км[11] . Як і багато його сучасників, він володів рабами, захопленими під час набігів.[12][13]

Начальник Сіетла брав дружин із села Толалту на південний схід від Дуваміш-Гед на затоці Елліотт (нині частина Західного Сіетла). Його перша дружина Ла-Далія померла після народження дочки. У нього було троє синів і чотири дочки з другою дружиною Олахль.[11] Найвідомішою з його дітей була його найстарша донька, Кікісоблу або принцеса Анджеліна. У 1848 році французькі місіонери охрестили Сіетла в римо-католицькій церкві, давши йому християнське ім'я Ной (Ноа).[9]

Попри те, що Сіетл був могутнім воєначальником, він потупово здава позиції Патканіму, лідера племені сногоміш. Близько 1850 року сногоміши потіснили суквамішів з їхніх традиційних місць проживання. В цей час Сіетл познайомився з торговцем Девідом Мейнардом в селищі Олімпія. Мейнард був прихильником мирного співіснуання індіанців і білих поселенців. У них склалися дружні стосунки, корисні для обох. Саме Мейнард вмовив поселенців перейменувати поселення Дувампс у Сіетл.

Сіетл утримав своїх людей від битви у Сіетлі в 1856 році. Згодом він не хотів вести своє плем'я до встановленої резервації, оскільки змішування племен дуваміш та сногоміш призвело б до кровопролиття. Мейнард переконав уряд у необхідності дозволити племені Сіетла залишитися в рідних місцях. Сіетл часто відвідував місто, назване на його честь. У 1865 році його сфотографував Е. М. Самміс.[11] Він помер 7 червня 1866 року в резервації Сукваміш в Порт-Медісон, штат Вашингтон.[14]

Анджеліна, дочка вождя Сіетла, бл. 1893 року
B-17 «Chief Seattle»

Вшанування

  • Могила Сіетла знаходиться на племінному кладовищі суквамішів (Suquamish Tribal Cemetery).[15]
  • У 1890 році група піонерів Сіетла на чолі з Артуром Армстронгом Денні встановила над його могилою пам'ятник з написом «Сіетл, вождь племен суквампшів та союзників, помер 7 червня 1866 року. Надійний друг білих, і для нього місто Сіетл було названо його засновниками». На звороті є напис «Хрещене ім'я, Ной Селт, вік, ймовірно, 80 років»[11] Місце було відреставровано в 1976 році (встановлено скульптуру) та знову в 2011 році.
  • Плем'я сукваміш вшановує вождя Сіетла щороку в третій тиждень серпня на «Днях вождя Сіетла».
  • Євангелічно-лютеранська церква в Америці вшановує Сіетла 7 червня у своєму Календарі святих. Літургійний колір дня — білий.
  • На його честь названо місто Сіетл.
  • Літаюча фортеця B-17E, SN № 41-2656 на ім'я Chief Seattle, так званий «презентаційний літак», фінансувалася за рахунок облігацій, придбаних громадянами Сіетла. 14 серпня 1942 року, вилетівши з 435-ї ескадри з Порт-Морсбі, літак розбився разом зіекіпажем із 10 чоловік .[16][17]

Примітки

  1. ↑ а б Ruby R. H. Seattle (1786?–07 June 1866), leader of the Coast Salish-speaking Duwamish tribe of east central Puget Sound // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.2000920
  2. ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Korean Authority File
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ а б Chief Si'ahl and His Family. Culture and History. Duwamish Tribe. Архів оригіналу за 13 лютого 2009. Процитовано 24 вересня 2009. [Архівовано 2009-02-13 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Buerge, David M. Chief Seattle and Chief Joseph: From Indians to Icons. University of Washington. Процитовано 17 серпня 2017.
  10. ↑ History. Quieute Nation. Процитовано 17 серпня 2017.
  11. ↑ а б в г Emily Inez Denny (1899). Blazing the Way (вид. reprinted 1984). Seattle Historical Society.
  12. ↑ David M. Buerge (2017) Chief Seattle and the Town That Took His Name: The Change of Worlds for the Native People and Settlers on Puget Sound page 55, 60-61 ISBN 978-1632171351
  13. ↑ https://content.lib.washington.edu/aipnw/buerge2.html
  14. ↑ Gifford, Eli (2015). The Many Speeches of Chief Seattle (Seathl): The Manipulation of the Record on Behalf of Religious Political and Environmental Causes. с. 38—39. ISBN 978-1-5187-4949-0.
  15. ↑ Suquamish Culture. Suquamish Tribe. Процитовано 1 липня 2007.
  16. ↑ Salecker, Gene E.; Salecker, E. (9 жовтня 2007). "Chief Seattle" and Crew. ISBN 9780306817151. Процитовано 27 грудня 2008.
  17. ↑ Gene Eric Salecker (2001). Fortress Against the Sun bob. Da Capo Press. 978-1580970495.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).