YaChudo

Сігішоара

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Сігішоара
рум. Sighişoara
Герб
Герб
герб
Сігішоара
Сігішоара
Розташування міста Сігішоара
Основні дані
46°13′1″ пн. ш. 24°47′28″ сх. д. / 46.21694° пн. ш. 24.79111° сх. д.
КраїнаРумунія Румунія
РегіонМуреш
АдмінцентрSighișoarad Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляSighișoara Seatd Редагувати інформацію у Вікіданих (seat)
Засновано1280
Площа113,47 км²
Населення23 927 (2021)
· густота248 осіб/км²
Висота НРМ380  м
Міста-побратимиБлуа, Баден, Читта-ді-Кастелло (16 лютого 2000)[1][2], Дінкельсбюль, Кішкунфеледьгаза, Замостя (8 вересня 2007)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+2, UTC+3
 (Муреш)
Номери автомобілівMS
GeoNames8334977
OSM ↑2248573 ·R (Муреш)
Поштові індекси545400[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
АдресаPiața Muzeului Nr. 7, Sighişoara 545 400, Jud. Mureş, ROMÂNIA[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
mayor of Sighișoarad Редагувати інформацію у ВікіданихIoan Dorin Dăneşan
Вебсайтsighisoara.org.ro
Мапа
Мапа
Сігішоара. Карта розташування: Румунія
Сігішоара
Сігішоара
Сігішоара (Румунія)
CMNS: Сігішоара у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №902 (англ.)

Сігішоара (рум. Sighişoara) — місто у Центральній Румунії на р. Тирнава-Маре у повіті Муреш. Населення 23,9 тис. мешканців (2021).

Історія

Вид на Сігішоару

Сігішоара відома в історії також під німецькою назвою Шесбург (нім. Schäßburg) та угорською — Шегешвар (Segesvár). Назву Сігішоара місто отримало 1435 р.[6] Місто заснували німецькі колоністи із Саксонії. Перша документальна згадка про місто датується 1280 р.[7] Вони побудували на пагорбі середньовічну фортецю, кілька храмів та всесвітньовідому Годинникову вежу.

У XIV ст. Шесбурґ став вільним містом, а у XVI ст. — одним із найрозвиненіших торгівльно-ремісничих міст Східної Європи, маючи 15 ремісничих цехів. У XV ст. у місті випускав свою монету вигнаний з Волощини господар Влад III Дракула, який до речі, тут і народився [8] та провів юнацькі роки. У 1631 р. тут було обрано на угорський престол трансильванський князь Юрій Ракоці. Нижню частину міста було знищено землетрусом 1668 року та пожежею 1676 р., але впродовж наступного століття відбудовано наново.

У 1849 р. угорські повстанці зазнали нищівної поразки від російської армії під Сігішоарою. Серед загиблих у бою були генерал-майор Скарятин та видатний поет Шандор Петефі. У XIX ст. пам'ять про них увічнено встановленими пам'ятниками.

Господарство

Текстильна та швейна (близько 50 % промислової продукції міста), скло-порцелянова (20 %), харчова (17 %), машинобудівна (11 %) промисловість. Підприємства з виробництва будматеріалів, деревообробки та поліграфічні.

Пам'ятки архітектури

  • кам'яні укріплення (13-14 ст.) із воротами та вежами, також Вежа із годинником висотою 64 м;
  • готичні «монастирська» (13 ст.) та «нагорна» (14—15 ст.) церкви;
  • міська забудова 17-18 ст.

Світова спадщина ЮНЕСКО

Історичний центр міста Сігішоари було визнано 1999 року об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО за двома критеріями:

  • ІІІ — центр міста є видатною пам'яткою культури так званих трансильванських саксонців, культури, що зникла за 850 років та продовжує існувати крізь свої архітектурні пам'ятки, що і донині збереглись;
  • V — давнє місто-фортеця Сігішоари є видатним прикладом міста, започаткованого на межі латинської культури Центральної Європи та православно-візантійської культури південно-східної Європи.[9]

Населення

За даними перепису населення 2021 року[10] у місті проживали 23 927 осіб.

Національний склад населення міста[11]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 15 717 65,7 %
угорці 3 008 12,6 %
роми 702 2,9 %
німці 231 1,0 %
українці 7 <0,1 %
євреї 3 <0,1 %
інші народи 30 0,1 %

Також у місті проживають турки, болгари, італійці, чехи, поляки, вірмени та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали[12]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 16 333 68,3 %
угорська 3 056 12,8 %
німецька 205 0,9 %
ромська 37 0,2 %
українська 5 <0,1 %
інша мова 30 0,1 %

Також рідною мовою називали турецьку, російську, словацьку, болгарську, італійську, грецьку, вірменську, албанську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням[13]:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 14 994 62,7 %
реформати 1 497 6,3 %
римо-католики 979 4,1 %
унітарії 600 2,5 %
п'ятдесятники 215 0,9 %
баптисти 154 0,6 %
греко-католики 151 0,6 %
лютерани 127 0,5 %
свідки Єгови 121 0,5 %
євангелісти аугсбурзького сповідання 113 0,5 %
інша релігія 102 0,4 %
адвентисти 94 0,4 %
не релігійні 82 0,3 %
євангелісти 73 0,3 %
атеїсти 65 0,3 %
євангельські християни 40 0,2 %
агностики 16 <0,1 %
старообрядці 9 <0,1 %
мусульмани 8 <0,1 %
православні (сербська церква) 6 <0,1 %

Також у місті проживають іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Відомі мешканці міста

  • Влад III Дракула
  • Герман Оберт (Hermann Oberth) — один із «батьків» ракетної техніки та космонавтики, поруч із Ціолковським та Робертом Годдардом.
  • Фрідріх Грюнангер — австрійський архітектор.
  • Раду Война — румунський гандболіст, призер олімпійських ігор 1972, 1976 та 1980 рр.
  • Йоган-Міхаель Акнер — археолог, досліджував історію Трансильванії.

Міста-побратими

Галерея

  • Православний Собор Св. Трійці
    Православний Собор Св. Трійці
  • Будинок, де народився Влад Дракула
    Будинок, де народився Влад Дракула
  • Центр міста
    Центр міста
  • Годинникова вежа
    Годинникова вежа
  • Вулиця в старому місті
    Вулиця в старому місті
  • Старе німецьке кладовище
    Старе німецьке кладовище

Примітки

  1. ↑ https://primariasighisoara.ro/portal/mures/sighisoara/portal.nsf/pagini/orase%2Binfratite%2Bi%2Bpartenere-00001EFA
  2. ↑ https://primariasighisoara.ro/portal/mures/sighisoara/portal.nsf/pagini/citta+di+castello+italia-00001EFE
  3. ↑ http://www.zamosc.pl/page/4/miasta-partnerskie.html
  4. ↑ https://coduripostaleok.ro/cod-postal-545400
  5. ↑ Geospatial.org Date de contact localități
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 19 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Велика радянська енциклопедія
  8. ↑ Румунія: Сігішоара, розташована в самому серці Трансильванії, – місто, яке варто побачити
  9. ↑ http://whc.unesco.org/en/list/902/
  10. ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 25 травня 2026.
  11. ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 25 травня 2026.
  12. ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 25 травня 2026.
  13. ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 25 травня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).