YaChudo

Схема Чуа

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Малюнок 1. Еквівалентна схема для кола Чуа, що складається з лінійних пасивних елементів: котушки індуктивності (L), провідника (R) і двох конденсаторів (C1, C2), а g — нелінійний елемент званий діодом Чуа. У класичному варіанті пропонуються такі значення елементів: L = 1/7 Гн; G = 0,7 См; C1 = 1/9 Ф; C2 = 1 Ф.

Схема Чуа або коло Чуа — найпростіше електричне коло, що демонструє режими хаотичних коливань. Схему запропонував професор Каліфорнійського університету Леон Чуа в 1983 році. Схема складається з двох конденсаторів, однієї котушки індуктивності, лінійного резистора і нелінійного резистора з від'ємним опором (зазвичай званого діодом Чуа).

Математична модель

Систему рівнянь для кола, зображеного на малюнку 1, можна отримати використовуючи перше правило Кірхгофа і формулу для напруги на котушці індуктивності:

{ C 1 d v C 1 d t = G ( v C 2 − v C 1 ) − g ( v C 1 ) , C 2 d v C 2 d t = G ( v C 1 − v C 2 ) + i L , L d i L d t = − v C 2 , {\displaystyle \left\{{\begin{aligned}C_{1}{\frac {dv_{C_{1}}}{dt}}&=G(v_{C_{2}}-v_{C_{1}})-g(v_{C_{1}}),\\C_{2}{\frac {dv_{C_{2}}}{dt}}&=G(v_{C_{1}}-v_{C_{2}})+i_{L},\\L{\frac {di_{L}}{dt}}&=-v_{C_{2}},\end{aligned}}\right.}

де v C 1 {\displaystyle v_{C_{1}}} і v C 2 {\displaystyle v_{C_{2}}} — напруги на ємностях, i L {\displaystyle i_{L}} — струм через котушку індуктивності, g ( v C 1 ) {\displaystyle g(v_{C_{1}})} — кусково-лінійна функція, що характеризує діод Чуа, визначена як

g ( v C 1 ) = G b v C 1 + 1 2 ( G a − G b ) ( | v C 1 + E | − | v C 1 − E | ) . {\displaystyle g(v_{C_{1}})=G_{b}v_{C_{1}}+{\frac {1}{2}}(G_{a}-G_{b}){\big (}|v_{C_{1}}+E|-|v_{C_{1}}-E|{\big )}.}
Малюнок 2. Вольт-амперна характеристика діода Чуа. Також показана навантажувальна пряма, від перетину з якою утворюються три точки рівноваги d, 0 −d

Ця нелінійна функція подана графічно на рисунку 2: крутина внутрішньої і зовнішньої ділянок становить Ga і Gb відповідно; при цьому точки ±Е відповідають зламам на графіку.

Виконаємо такі заміни на безрозмірні коефіцієнти:

m 0 = G a G , m 1 = G b G , α = C 2 C 1 , β = C 2 L G 2 , {\displaystyle m_{0}={\frac {G_{a}}{G}},\quad m_{1}={\frac {G_{b}}{G}},\quad \alpha ={\frac {C_{2}}{C_{1}}},\quad \beta ={\frac {C_{2}}{LG^{2}}},}
τ = t G C 2 , x = v C 1 E , y = v C 2 E , z = i L E G . {\displaystyle \tau ={\frac {tG}{C_{2}}},\quad x={\frac {v_{C_{1}}}{E}},\quad y={\frac {v_{C_{2}}}{E}},\quad z={\frac {i_{L}}{EG}}.}

Основна система рівнянь запишеться у вигляді

{ d x d τ = α ( y − x − h ( x ) ) , d y d τ = x − y + z , d z d τ = − β y , {\displaystyle \left\{{\begin{aligned}{\frac {dx}{d\tau }}&=\alpha {\big (}y-x-h(x){\big )},\\{\frac {dy}{d\tau }}&=x-y+z,\\{\frac {dz}{d\tau }}&=-\beta y,\end{aligned}}\right.}

де

h ( x ) = m 1 x + 1 2 ( m 0 − m 1 ) ( | x + 1 | − | x − 1 | ) . {\displaystyle h(x)=m_{1}x+{\frac {1}{2}}(m_{0}-m_{1}){\big (}|x+1|-|x-1|{\big )}.}

Режими роботи

Малюнок 3. Комп’ютерна модель схеми Чуа за 100 секунд, видно хаотичний атрактор типу "подвійний завиток"
Малюнок 4. Атрактор Чуа для різних значень параметра α

Схема Чуа виявляє хаотичні режими коливань в досить вузькій області параметрів.

Осцилятор Чуа

Термін «Осцилятор Чуа» використовується для розгляду кола Чуа з урахуванням активного опору котушки індуктивності L. Дана схема має ще більше число різноманітних режимів і може бути реалізована практично (малюнок 5).

Малюнок 5. Практична схема осцилятора Чуа. L1 = 8,5 мГн, C1 = 4,8 нФ, C2 = 69 нФ, R = 1,3 кОм

Приймаючи R0 — активний опір котушки індуктивності L, отримаємо систему рівнянь

{ C 1 d v c 1 d t = G ( v C 2 − v C 1 ) − g ( v C 1 ) , C 2 d v c 2 d t = G ( v C 1 − v C 2 ) + i L , L d i L d t = − v C 2 + R 0 i L . {\displaystyle \left\{{\begin{aligned}C_{1}{\frac {dv_{c_{1}}}{dt}}&=G(v_{C_{2}}-v_{C_{1}})-g(v_{C_{1}}),\\C_{2}{\frac {dv_{c_{2}}}{dt}}&=G(v_{C_{1}}-v_{C_{2}})+i_{L},\\L{\frac {di_{L}}{dt}}&=-v_{C_{2}}+R_{0}i_{L}.\end{aligned}}\right.}

Легкість практичної реалізації, а також наявність відносно простої математичної моделі робить коло Чуа зручною моделлю для вивчення хаосу.

Див. також

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).