YaChudo

Сферміон

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Сферміон
Групасуперпартнер Редагувати інформацію у Вікіданих
Фізичні властивості
Маса100 000 МеВ/с² (мінімум)
Спін0 Редагувати інформацію у Вікіданих
Число спінових станів1

Сферміон — гіпотетична спін-0 частинка-суперпартнер (або счастинка) свого асоційованого ферміона у рамках теорії суперсиметрії в фізиці елементарних частинок. Сферміони є бозонами (скалярними бозонами), мають такі ж квантові числа, що й асоційовані з ними ферміони[1]. Можуть бути продуктом розпаду бозона Хіггса[2]. Не мають спіральності, тому в лівої і правої версій ферміона окремий сферміон. В суперсиметричному розширенні Стандартної моделі (СМ) кожна частинка має суперпартнера зі спіном, який відрізняється на 1⁄2. Ферміони в СМ мають спін -1⁄2 отже сферміони мають спін 0.

Назви сферміонів отримують доданням до назви їхнього суперпартнера літери 'с', яка вказує, що це скалярна частинка зі спіном 0.


Фундаментальні сферміони

Скварки

Скварки є суперпартнерами кварків. До них належать сверхній скварк, снижній скварк, счарівний скварк, сдивний скварк, справдивий скварк і скрасивий скварк.

Слептони

Слептони — суперпартнери лептонів. До цієї групи належать селектрон, смюон, стау-лептон і типи снейтрино.

Слептони
Слептон Символ Асоційований лептон Символ
Перше покоління
Селектрон e ~ {\displaystyle {\tilde {e}}} Електрон e {\displaystyle e}
Селектронне снейтрино ν ~ e {\displaystyle {\tilde {\nu }}_{e}} Електронне нейтрино ν e {\displaystyle \nu _{e}}
Друге покоління
Смюон μ ~ {\displaystyle {\tilde {\mu }}} Мюон μ {\displaystyle \mu }
Смюонне снейтрино ν ~ μ {\displaystyle {\tilde {\nu }}_{\mu }} Мюонне нейтрино ν μ {\displaystyle \nu _{\mu }}
Третє покоління
Стау-лептон τ ~ {\displaystyle {\tilde {\tau }}} Тау-лептон τ {\displaystyle \tau }
Стау-лептонне снейтрино ν ~ τ {\displaystyle {\tilde {\nu }}_{\tau }} Тау-нейтрино ν τ {\displaystyle \nu _{\tau }}

Див. також

Примітки

  1. ↑ Существует ли суперсимметрия в мире элементарных частиц?. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
  2. ↑ Бозон Хиггса. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2014.

Література

  • Закрученные пассажи: Проникая в тайны скрытых размерностей пространства Автор — Лиза Рэндалл (рос.)
  • Junker G. Supersymmetric Methods in Quantum and Statistical Physics, Springer-Verlag (1996).
  • Kane G. L., Shifman M., The Supersymmetric World: The Beginnings of the Theory World Scientific, Singapore (2000). ISBN 981-02-4522-X.
  • Weinberg Steven, The Quantum Theory of Fields, Volume 3: Supersymmetry, Cambridge University Press, Cambridge (1999). ISBN 0-521-66000-9.
  • Wess, Julius, and Jonathan Bagger, Supersymmetry and Supergravity, Princeton University Press, Princeton, (1992). ISBN 0-691-02530-4.
  • Cooper F., A. Khare, U. Sukhatme. Supersymmetry in Quantum Mechanics, Phys. Rep. 251 (1995) 267-85 (arXiv: hep-th/9405029).
  • D.V. Volkov, V.P. Akulov, Pisma Zh.Eksp.Teor.Fiz. 16 (1972) 621; Phys. Lett. B46 (1973) 109.
  • V.P. Akulov, D.V. Volkov, Teor.Mat.Fiz. 18 (1974) 39.
  • http://arxiv.org/abs/hep-ph/9709356 [Архівовано 16 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Посилання


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).