YaChudo

Сферихт

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

?Сферихт (Sphaerichthys)
Шоколадний гурамі (типовий вид роду)
Шоколадний гурамі (типовий вид роду)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Надклас:Щелепні (Gnathostomata)
Клас:Променепері (Actinopterygii)
Підклас:Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:Костисті риби (Teleostei)
Надряд:Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд:Лабіринтові риби (Anabantiformes)
Підряд:Повзуновидні (Anabantoidei)
Родина:Осфронемові (Osphronemidae)
Підродина:Луціоцефалові (Luciocephalinae)
Рід:Сферихт (Sphaerichthys)
Canestrini, 1860
Типовий вид
Sphaerichthys osphromenoides
Canestrini, 1860
Види
Посилання
Вікісховище:Sphaerichthys
Віківиди:Sphaerichthys
EOL:13104
ITIS:172666
NCBI:313233

Сферихт (Sphaerichthys) — рід лабіринтових риб з родини осфронемових (Osphronemidae), підродина луціоцефалових (Luciocephalinae).

Sphaerichthys перекладається з грецької як «сферична риба»: σφαῖρα = сфера, ἰχθύς = риба.

Склад роду

Рід включає 4 види з Південно-Східної Азії:

Систематика

Унікальна структура поверхні ікринок, що складається з борозенок, майже рівномірно розподілених у формі спіралі, стала підставою для об'єднання родів Ctenops, Luciocephalus, Parasphaerichthys і Sphaerichthys в одну монофілетичну групу[5]. Монофілетичне походження цієї групи ще більше підтверджується спільною поведінкою інкубації ікри в роті[5]. Подібний тип інкубації зустрічається серед лабіринтових риб лише у деяких видів роду Betta[5]. Крім того, грушоподібна форма ікринок у представників родів Luciocephalus і Sphaerichthys вказує на те, що вони більш тісно пов'язані один з одним[5]. На підставі додаткових синапоморфічних ознак роди Trichogaster, Trichopodus, Sphaerichthys, Luciocephalus, Parasphaerichthys і Ctenops були згруповані у підродину Luciocephalinae[6].

Особливості біології

Сферихти — маленькі риби з порівняно високим тілом, сильно стиснуті з боків. Перші промені черевних плавців сильно подовжені у вигляді ниток.

Усі види роду виношують потомство у роті. У S. osphromenoides і S. selatanensis ікру та личинок виношує самка, а у S. vaillanti і S. acrostoma — самець. Цікаво, що це відбивається й на забарвленні риб: у S. osphromenoides і S. selatanensis яскравіше забарвлені самці, а у S. vaillanti і S. acrostoma, навпаки, — самки. Плодючість невисока, становить від 60 до 150 ікринок. Риби відкладають ікру на дно. Тоді той із партнерів, що займатиметься інкубацією, збирає ікринки у рот, точніше у горловий мішок, і відправляється з нею до поверхні води. Тут у затишному куточку батько чи мати перебуває близько 2 тижнів, після чого з рота випливають вже готові мальки.

Як і інші представники підроду лабіринтових риб (Anabantoidei), сферихти мають додатковий дихальний орган, відомий як лабіринтовий апарат. Він допомагає рибам виживати в умовах бідного на кисень середовища.

У природі ці риби мешкають у невеличких стоячих або зі слабкою течією водоймах, розташованих серед густого тропічного лісу. Це так звані «чорні води» з характерним темно-коричневим забарвленням, які мають екстремальні показники: дуже низьку твердість (до 4-5°dH) і показник pH в межах 3,5-6,5.

Утримання в акваріумі

В неволі досягти природних показників води буває важко. Якщо при утриманні риб ще можна використовувати й твердішу воду, то для розведення дотримання вказаних параметрів є обов'язковим. Тому ці невеличкі за розмірами рибки, не зважаючи на своє гарне забарвлення й цікаву поведінку, в акваріумах зустрічаються рідко.

Найвідомішим в серед акваріумістів є шоколадний гурамі (S. osphromenoides). У невеликих кількостях завозять й інших представників роду. Зокрема, дуже привабливим забарвленням відзначаються сферихти Вайяна, причому в даному випадку в першу чергу це стосується самок.

Джерела

Примітки

  1. ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2018). Sphaerichthys acrostoma на FishBase. Версія за березень 2018 року. (англ.)
  2. ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2018). Sphaerichthys osphromenoides на FishBase. Версія за березень 2018 року. (англ.)
  3. ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2018). Sphaerichthys selatanensis на FishBase. Версія за березень 2018 року. (англ.)
  4. ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2018). Sphaerichthys vaillanti на FishBase. Версія за березень 2018 року. (англ.)
  5. ↑ а б в г Ralf Britz, Michael Kokoscha and Rudiger Riehl. The anabantoid genera Ctenops, Luciocephalus, Parasphaerichthys, and Sphaerichthys (Teleostei: Perciformes) as a monophyletic group: evidence from egg surface structure and reproductive behaviour [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.]. Japanese Journal of Ichthyology, 1995, v. 42 (no. 1): 71-79 (англ.)
  6. ↑ Ralf Britz. The genus Betta -monophyly and intrarelationships, with remarks on the subfamilies Macropodinae and Luciocephalinae (Teleostei: Osphronemidae) [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Ichthyological Explorations of Freshwaters, 2001, Vol. 12, No. 4, pp. 305-318 ISSN 0936-9902 (англ.)

Посилання

  • Canestrini, G.,1860. Zur Systematik und Charakteristik der Anabatinen. Verhandlungen der K.-K. zoologisch-botanischen Gesellschaft in Wien, S. 707: Sphaerichthys (нім.)
  • Roberts, T. R., 1989. The freshwater fishes of western Borneo (Kalimantan Barat, Indonesia). Memoirs of the California Academy of Sciences, No. 14, pp. 175-176: Sphaerichthys [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).