Сучевени

село Сучевени
Церква
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Сучевенська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73060510010083621
Основні дані
Населення	1661
Поштовий індекс	60422
Телефонний код	+380 3734
Географічні дані
Географічні координати	48°3′24″ пн. ш. 25°50′9″ сх. д. / 48.05667° пн. ш. 25.83583° сх. д.
Місцева влада
Карта
Сучевени
Сучевени
Мапа
Сучевени у Вікісховищі

Сучевени — село в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Сучевенської сільської громади.

Перше засвідчення про село в документах від 1431 року, виданих під час правління Олександра Доброго, правителя Молдавського князівства.

Село згадується 15 червня 1431 року як Томінці («Томинци») у складі маєткового комплексу дворника (рум. ворника) Івана Купчича, резиденцією якого було сусіднє село Купка^[1]. У грамоті від 1490 року уточнюється, що село Томінці розміщувалося на Сірецелі – Малому Сереті^[2].

Після анексії Буковини Імперією Габсбургів у 1775 році, Сучевени увійшли до складу Сторожинецького округу, Буковинського герцогства.

За переписом близько 1800 року в селі було 70-80 будинків, а до 1840 їх кількість збільшилася до 100-110 будинків.

В австрійський період вживалося три офіційні назви села – укр. Сучавани, рум. Suceavenii, нім. Suczaweny. За місцевим переказом, назва походить від прізвища вихідця із Сучави землевласника Сучевана^[3].

Після окупації Буковини 1918 року Румунією, Сучевени стали частиною Королівства Румунії.

28 червня 1940 року Північну Буковину було окуповано радянськими військами.

У 1946 році радянська влада змінила назву села Сучевени на Широка Поляна.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

2 березня 1995 року Верховна Рада України змінила назву села з Широкої Поляни на історичну назву Сучевени.

Під час перепису 1989 року більшість мешканців оголосили себе румунами за національністю.

Населення за переписом 2001 року становило 1661 особу.

• 
  Знак с. Сучевени
• 
  Нова мурована церква с. Сучевени
• 
  Стара хата с. Сучевени

• Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. / Переклад з нім. Ф.С. Андрійця, А.Т. Квасецького; наук. редактори В. М. Ботушанський, О.М. Масан, В.Ю. Іванюк]. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 488 с.
• Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare / Publ. de M. Costăchescu. — Iaşi: Viaţa Românească, 1931. Vol. 1.
• Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.