Сухий Лиман
| село Сухий Лиман | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Одеська область | ||
| Район | Одеський район | ||
| Тер. громада | Таїрівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA51100290040016733 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1800 | ||
| Населення | 1638 | ||
| Площа | 1,699 км² | ||
| Густота населення | 751,62 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 67821 | ||
| Телефонний код | +380 4851 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 46°23′23″ пн. ш. 30°38′34″ сх. д. / 46.38972° пн. ш. 30.64278° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
18 м | ||
| Водойми | Сухий лиман | ||
| Найближча залізнична станція | Сухий Лиман | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 65496, Одеська область, Одеський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги[джерело?], буд. 25 | ||
| Староста | Кулеш Тетяна Анатоліївна | ||
| Карта | |||
Сухий Лиман | |||
Сухий Лиман | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Сухи́й Лима́н — село в Україні, у Таїрівській селищній громаді Одеського району Одеської області. Населення становить 1638 осіб.[1]
Історія


Поблизу села виявлені рештки поселень бронзової епохи (II тисячоліття до н. е.) та скіфських часів (IV—III ст. до н. е.). Сучасне селище з'явилося як невеликий хутір на початку XIX ст.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 23 жителі села[2].
Під час Другої світової війни по території села проходив рубіж оборони Одеси. Тепер тут — один з пам'ятників так званого «поясу Слави».
Колишній орган місцевого самоуправління — Сухолиманська сільська рада.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 510706, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстрований 1351 виборець, явка 46,34%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 51,20%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 19,10%, за Партію Шарія — 7,54%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 54,58%, за Сергія Боба (Опозиційна платформа — За життя) — 12,54%, за Василя Гуляєва (самовисування) — 8,31%[4].
Транспорт
В селі тричі зупиняється електричка «ОДЕСА — Білгород-Дністровський»:
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 884 особи, з яких 388 чоловіків та 496 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1279 осіб.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 49,33 % |
| українська | 47,92 % |
| вірменська | 1,02 % |
| румунська | 0,78 % |
| білоруська | 0,16 % |
| інші | 0,79 % |
Пам'ятки
- Будівля початкового народного училища;
- Братська могила 8 радянських воїнів, загиблих на головному рубежі оборони м. Одеси, в серпні—жовтні 1941 року;
- Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим в роки Великої Вітчизняної війни (зруйнований);
- Будинок, де знаходився штаб 3-го полку морської піхоти в період оборони м. Одеси з 5 серпня по 16 жовтня 1941 року (не виявлено);
- Визначне місце, де у 1941 році проходив головний рубіж оборони;
Див. також
Примітки
- ↑ Паспорт | Таїровська селищна радатериторіальна громада Одеська область Одеський район. tairovska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Сухий Лиман. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Джерела
- Сухий Лиман — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
