Суха Гомільша
| село Суха Гомільша | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Тер. громада | Слобожанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140110110074524 |
| Облікова картка | Суха Гомільша |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Населення | 25 |
| Площа | 0,325 км² |
| Густота населення | 76,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63453 |
| Телефонний код | +380 5747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′57″ пн. ш. 36°21′0″ сх. д. / 49.54917° пн. ш. 36.35000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
97 м |
| Водойми | Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Слобожанське, вул. Миру, 7 |
| Карта | |
Суха Гомільша | |
Суха Гомільша | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Суха́ Гомі́льша — село в Україні, у Слобожанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 25 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Нижньобишкинська сільська рада.
Географія
Село Суха Гомільша знаходиться на правому березі річки Гомільша, яка через 2 км впадає в річку Сіверський Донець (права притока), вище за течією Сіверського Дінця на відстані в 4 км розташоване село Коробів Хутір, нижче за течією 5 км — село Нижній Бишкин, вище за течією річки Гомільша на відстані 7 км — село Велика Гомільша. До села примикає великий лісовий масив (дуб).
Походження назви
Село розташоване вздовж берега річки Гомільша. Ймовірно, цей гідронім дав назву населеному пункту. Можливо також, що назва Гомільша походить від давньоруського гомила — «могила»[1], оскільки в околицях села відомо безліч курганів — поховань періоду енеоліту-середньовіччя.
Історія

У давнину і середньовіччя територію села населяли носії скіфської лісостепової, пеньківської, і салтівської археологічних культур.[2]
1618 — дата заснування сучасного села.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Нижньому Бишкині, Сухій Гомільші та Геївці — 187 людей[3].
23 березня 1942 року угорські війська пограбували село, розстріляли 22 місцевих мешканців, а при огляді колгоспної комори виявили 27 поранених червоноармійців, яких також вбили[4].
Пам'ятки
- Унікальний для південно-східної Європи археологічний комплекс, який належить до змішаного слов'яно-тюркського поселення VIII—X ст. Збереглися фортеця із залишками кам'яних стін, залишки жител і безкурганний могильник зі слов'янським обрядом поховання — трупоспаленням. Сухогомільшанське городище відзначено в «Книзі Великому кресленню»[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Фасмер М. Етимологічний словник російської мови: У 4 т. / М. Фасмер; пер. з нім. О. Н. Трубачова. — Вид. 2-е, стереотип. — М., 1986. — Т. 2. — С. 634.
- ↑ Шрамко Б. А. Довідник з археології України . Харківська область / Б. А. Шрамко, В. К. Міхеєв, Л. П. Грубник-Буйнова. — К., 1977. — С. 79.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 765—769 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Як угорці господарювали в Зміївському районі
- ↑ Історико-археологічні пам'ятки Зміївського району. Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 22 липня 2014. [Архівовано 2007-12-19 у Wayback Machine.]
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).