Суріньявонґ II

Суріньявонґ II лаос. ເຈົ້າສຸລິຍະວົງສາທີ່ສອງ
6-й Король Луанґпхабанґу
1771 — 1788
Попередник:	Сотікакумман
Наступник:	Анурута
Народження:	XVIII століття
Смерть:	1791  Бангкок, Таїланд
Країна:	Лаос
Батько:	Інтасом

Суріньявонґ II або Сурінья Вонґса II (лаос. ເຈົ້າສຸລິຍະວົງສາ; пом. 1791) — шостий володар королівства Луанґпхабанґ^[1].

Був дев'ятим сином короля Інтасома. В березні 1765 року Луанґпхабанґ було завойовано бірманською армією. Суріньявонґ став заручником^[2].

1768 року Суріньявонґ утік з полону, зібрав армію та 1771 року захопив трон Луанґпхабанґу^[2]. Він глибоко ненавидів короля В'єнтьяну Онг Буна, якого вважав винним у підбурюванні бірманців до нападу на його державу^[1]. Суріньявонґ спробував узяти В'єнтьян в облогу, втім Онг Бун за допомоги бірманців відбив напад, а Суріньявонґ був змушений визнати сюзеренітет Бірми^[1].

1776 року державу Ланна захопив сіамський король Таксин, після чого Луанґпхабанґ зміг позбутись бірманського сюзеренітету. 1778 року Суріньявонґ довідався, що сіамська армія під проводом Чао Прая Чакрі почала кампанію з захоплення В'єнтьяну. Після того король став васалом Сіаму та долучив свої війська до сіамських під час облоги В'єнтьяну. Відтоді Луанґпхабанґ був змушений щорічно сплачувати данину бунга мас, що складалася з двох невеликих дерев із золота та срібла, а також коштовних подарунків, зброї, товарів і рабів^[1].

У травні 1788 року Суріньявонґа викликали до Бангкока, де його ув'язнили за наказом Рами I. За його відсутності Луанґпхабанґом керували сіамські чиновники. Помер 1791 року в Бангкоку. Новим королем Луанґпхабанґу на початку 1792 року став молодший брат Суріньявонґа Анурута.

• Truhart, Peter (1984). Regents of nations : systematic chronology of states and their political representatives in past and present : a biographical reference book = Regenten der Nationen : systematische Chronologie der Staaten und ihrer politischen Repräsentanten in Vergangenheit und Gegenwart : ein biographisches Nachschlagewerk (англ.) . München: Saur. ISBN 359810491X.

• prabang1. www.royalark.net (англ.) . Процитовано 9 січня 2021.