Сурчин
Сурчин | |
|---|---|
 | |
| Координати 44°47′21″ пн. ш. 20°16′29″ сх. д. / 44.789166666667° пн. ш. 20.274722222222° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Сурчин  |
| Висота центру | 73 м |
| GeoNames | 785288 |
| Офіційний сайт | surcin |
  Сурчин Сурчин (Сербія) | |
 | |
 Сурчин у Вікісховищі | |
Сурчин (серб. Сурчин) — міське поселення в общині Сурчин міста Белграда. За переписом 2011 року налічувалося 18205 жителів.
Етимологія
Найімовірніше походження назви полягає в праслов'янському терміні, що означає цвіркун. Цей термін лежить в основі назви середньовічного міста Сврчина в Косово.[2]
Географія
Положення
Сурчин розташований на південній околиці Тисо-Дунайської низовини, вздовж річки Сава. Сурчин є частиною крайньої західної частини рівнинної території міста Белград.[3]
Поруч із населеним пунктом або через селище проходить європейська дорога E70 (точніше її частина автомагістралі A3), автомагістраль A2 (у складі європейських доріг E761 і E763), Об’їзна дорога навколо Белграда, Белградський залізничний вузол. Річка Сава, як судноплавна, пропонує можливість розвитку річкового транспорту. Внутрішні канали між селищем і Савою також здатні розвивати судноплавство.[3]
Клімат
Сурчин відноситься до помірно-континентального кліматичного поясу, який характеризується короткою і дощовою весною і осінню з більшим сонячним проміжком і теплими періодами.[4]
Демографія
У селищі Сурчин проживає 11069 дорослих, середній вік населення становить 37,2 року (36,3 — чоловіків та 38,1 — жінок). У селі 4318 домогосподарств, середня кількість осіб в домогосподарстві становить 3,31 особи.
Примітки
- ↑ https://web.archive.org/web/20160530172604/http://www.rgz.gov.rs/upload/web/Spisak%20KO-20150521.zip — Republicki geodetski zavod.
- ↑ Лома, Александар (1997). Српскохрватска географска имена на -ина, мн. -ине: Преглед типова и проблеми класификације. Ономатолошки прилози. XIII: 17.
- ↑ а б Stanić-Jovanović, Sara (2015). Masovni turizam protiv turizma malih formi: Studija slučaja perspektiva za razvoj turizma malih formi na području gradske opštine Surčin. Turističko poslovanje. 16: 68.
- ↑ Stanić-Jovanović, Sara (2015). Masovni turizam protiv turizma malih formi: Studija slučaja perspektiva za razvoj turizma malih formi na području gradske opštine Surčin. Turističko poslovanje. 16: 69.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).