Сурина гора
| Сурина Гора Житомир | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°16′27″ пн. ш. 28°38′02″ сх. д. / 50.2741873° пн. ш. 28.6338836° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Район | Богунський район | |||
| Адмінодиниця |
Житомир | |||
| Поштовий індекс | 10020 | |||
| Головні вулиці | вулиця Маликова | |||
| Карта | ||||
| ||||
Сурина гора — історична місцевість Житомира.
Розташування
Сурина гора розташована у північно-західній частині Житомира, у межах Богунського адміністративного району, в урочищі Кокоричанка. Пагорб оточений річкою Кам'янкою із заходу та річкою Кокоричанкою з півночі. На південно-західному схилі пагорба розташувався римо-католицький цвинтар.
До історичної місцевості Суриної гори прилучаються: зі сходу та північного сходу — Каракулі; із півдня та південного заходу — Рудня та Нова Рудня.
Історичні відомості
Назва місцевості походить від прізвища власників місцевості, роду Суриних, одних із перших землевласників пагорба.
Садиба Суриних розташована у східній частині пагорба, по Червоному провулкові. На території садиби зберігся житловий будинок, а також скульптура XVIII ст. Божої Матері — найдревніша з наявних пам'яток монументального мистецтва міста. Встановлена власником садиби в пам'ять про дочку, яка загинула від укусу змії.[1]
У радянські часи більша частина земель Суриної гори була незабудованою та являла собою колгоспні землі. До кінця 1980-х років тут знаходилися хмільники Іванівського колгоспу ім. Мічурина.
Наприкінці 1980-х — в першій половині 1990-х рр. на Суриній горі здійснювалось будівництво нового житлового масиву з проєктною назвою «Північно-Західний». Пізніше житловий масив у межах Суриної гори отримав назву «Хмільники», що пояснюється тривалим вирощуванням хмелю на даній території.
Примітки
Джерела
- Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-084-X.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).