YaChudo

Сун Пін

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Сун Пін
кит. 宋平 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнікит. 宋延平 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився24 квітня 1917[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Цзюйd, Шаньдун, Бейянський уряд[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 березня 2026[1] (108 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пекін Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна КНР
 Республіка Китай (1912—1949) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Цінхуа (1937)[4][2], National Southwestern Associated Universityd (1938) і Yan'an College of Marxism and Leninismd (1938) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовкитайська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаmember of the Politburo Standing Committee of the Chinese Communist Partyd, member of the Politburo of the Chinese Communist Partyd, член Державної ради КНРd, member of the Central Committee of the Chinese Communist Partyd і Head of the Organization Department of the Chinese Communist Partyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПК (4 березня 2026) Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зChen Shunyaod Редагувати інформацію у Вікіданих

Сун Пін (кит. спр. 宋平, піньїнь: Sòng Píng); ( 24 квітня 1917 Редагувати інформацію у Вікіданих, Цзюйd, Шаньдун Редагувати інформацію у Вікіданих — 4 березня 2026 Редагувати інформацію у Вікіданих, Пекін Редагувати інформацію у Вікіданих) — китайський політичний і партійний діяч, представник другого покоління лідерів КНР[5][6]. Член посткому Політбюро ЦК КПК з 1989 по 1992 рік, член Політбюро з 1987 року, в 1987—1989 роках завідувач Організаційного відділу ЦК, в 1983—1988 роках член Держради КНР і в 1983—1987 роках глава Держплану КНР (заступник голови з 1981 року). У 1977—1981 роках партійний лідер пров. Ганьсу, одночасно в 1977—1979 роках її губернатор.

Член КПК з 1937[6], член ЦК КПК з 1977 по 1992, член Політбюро ЦК КПК 13-го скликання і з 1989[7] року член його постійного комітету.

Був давнім політичним союзником Ден Сяопіна і називається важливим покровителем Ху Цзіньтао та близьких до нього[8][9]. Колишній секретар Чжоу Еньлая[10]. Поряд із Сун Женьцюном і Deng Yingchao, Сун Пін довгий час вважався одним із видатних «революційних старійшин» Китаю (geming yuanlao), що чинили значний вплив «через лаштунки»[11]. Його вплив на вищу політику зберігався до ранніх 2000-х[7].

Біографія

Закінчив хімфак Університету Цінхуа[7][12].

У пізніх 1930-х (згідно з іншим джерелом — вже в 40-х[13]) навчався в ЦПШ та Інституті марксизму-ленінізму в Яньані[6]. У середині 1940-х був політичним секретарем Чжоу Еньлая[6].

У пізніх 1950-х став заступником голови Держплану[5][13]. У 1960-х на нього була покладена відповідальність за Третій фронт[14].

У роки Культурної революції був активним у провінції Ганьсу[14].

У 1977—1981 роках партійний лідер пров. Ганьсу, одночасно у 1977—1979 роках її губернатор.

З 1981 зам., в 1983—1987[15] роках глава Держплану КНР і в 1983[13]—1988 роках член Держради КНР.

У 1987—1989 роках завідувач Орготделом ЦК КПК. З червня 1989 р[13] член ПК Політбюро ЦК КПК. З 1992 у відставці[6].

Був членом Постійного комітету Президії 16-го, 17-го та 18-го з'їздів КПК[16][17].

Як голова Ганьсу, став першим «ментором» Ху Цзіньтао[18]. Сприяв просуванню Вень Цзябао[19], згодом Прем'єра Держради КНР. Його особистим секретарем був Zhang Xuezhong (politician)[7].

Дружина — Чень Шуньяо[12].

Член постійного комітету президії 20-го з'їзду КПК у 2022 році[20].

Помер в Пекіні, Китай, 4 березня 2026 року у віці 108 років[21][22].

Примітки

  1. ↑ а б Song Ping, ‘loyal communist fighter’ whose career spanned decades, dies aged 108 — 2026.
  2. ↑ а б 不忘初心 其命维新——访问沈阳日报第一任总编辑宋平 -清华校友总会
  3. ↑ https://books.google.com/books?id=PnsjAwAAQBAJ&pg=PA274
  4. ↑ https://books.google.com/books?id=oQQfAAAAQBAJ&pg=PA117
  5. ↑ а б Historical Dictionary of the Chinese Communist Party — Lawrence R. Sullivan — Google Books
  6. ↑ а б в г д Biographical Dictionary of the People's Republic of China — Yuwu Song — Google Books
  7. ↑ а б в г Chinese Politics in the Hu Jintao Era: New Leaders, New Challenges: New … — Willy Lam — Google Books
  8. ↑ Political Factions and Spicy Ginger: Elder Networks in PRC Politics (Part 2) Jamestown
  9. ↑ How China's Leaders Think: The Inside Story of China's Past, Current and … — Robert Lawrence Kuhn — Google Books
  10. ↑ Civil-Military Change in China Elites, Institutes, and Ideas after the 16th … — Google Books
  11. ↑ Historical Dictionary of the People's Republic of China — Lawrence R. Sullivan — Google Books
  12. ↑ а б China's Leaders: The New Generation — Cheng Li — Google Books
  13. ↑ а б в г Deng Xiaoping: Chronicle Of An Empire — Ruan Ming — Google Books
  14. ↑ а б China Since Tiananmen: Political, Economic and Social Conflicts — Documents … — Nancy Sullivan — Google Books
  15. ↑ Inflation and Investment Controls in China: The Political Economy of Central … — Yasheng Huang — Google Books
  16. ↑ Список членов Постоянного комитета президиума 16-го Всекитайского съезда КПК. Жэньминь Жибао. 8 листопада 2002. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
  17. ↑ Утвержден список членов Постоянного комитета Президиума 17-го Всекитайского съезда КПК. 15 жовтня 2007. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
  18. ↑ China Foreign Policy and Government Guide Volume 1 Strategic Information and … — IBP USA — Google Books
  19. ↑ Who's Who. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 1 листопада 2022.
  20. ↑ В Пекине открылся 20-й Всекитайский съезд КПК, на котором Си Цзиньпин от имени Центрального комитета КПК 19-го созыва выступил с докладом-20-й Всекитайский съезд КПК
  21. ↑ Song Ping, ‘loyal communist fighter’, dies aged 108 after career that spanned decades. South China Morning Post (англ.). 4 березня 2026. Процитовано 4 березня 2026.
  22. ↑ 宋平同志逝世. www.news.cn (кит.). 4 березня 2026. Процитовано 4 березня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).