Сунджон
| Сунджон кор. 이척 
| |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 19 липня 1907 — 29 серпня 1910 | |||
| Попередник: | Коджон | ||
| Наступник: | Падіння держави | ||
| Народження: |
25 березня 1874 Чандук, Сеул, Чосон | ||
| Смерть: |
25 квітня 1926 (52 роки) Чандук, Сеул, Японська імперія, Японія | ||
| Причина смерті: |
хвороба | ||
| Поховання: |
Q108762175? | ||
| Країна: |
 Чосон Корейська імперія | ||
| Рід: |
Дім Лі | ||
| Батько: |
Коджон | ||
| Мати: |
Імператриця Мьонсонхванху | ||
| Шлюб: |
Empress Sunmyeongd і Empress Sunjeongd | ||
| Нагороди: |  | ||
Сунджон (кор. 순종, 純宗, Sunjong, Sunjong); ім'я при народженні Лі Чхок (кор. 이척, 李坧, I Cheok, Yi Ch'ŏk; 25 березня 1874 — 24 квітня 1926) — корейський правитель, другий і останній імператор Кореї. Правив 3 роки з 1907 по 1910 рік.
Життєпис
Кронпринц Кореї
Сунджон був другим сином імператора Коджона та імператриці Мьонсон. У 1876 році, коли йому виповнилося два роки, Сун Чон був проголошений кронпринцом Чосон[1][2]. У 1882 році він одружився з жінкою з клану Йохин Мін (пізніше імператриця Сун Мьонхьо). Вона померла у віці 31 року 5 листопада 1904 року від важкої депресії, після того як намагалася захистити свою свекруху (імператрицю Мьонсон, також представницю клану Йохин Мін) від вбивства 8 жовтня 1895 року японськими військовими.
Коли його батько проголосив Корею імперією в 1897 році, 12 жовтня 1897 року Сунджон був призначений наступником престолу Корейської імперії[3]. 29 червня 1898 року він був призначений фельдмаршалом Корейської імперської армії[4]. Через 3 роки, 11 грудня 1906 року, Сунджон знову одружився з дочкою Юн Тек-йона, Юн Чжун-сун з клану Хепьон Юн, яка була на 20 років молодша за нього, і вона стала нареченою принцесою Юн (пізніше імператрицею Сунчжон)[5].
Імператор Кореї
19 липня 1907 року Коджон був скинутий з трону в результаті японського тиску, а Сунджон був проголошений імператором Кореї. Його коронація відбулася в Дон-док-чон[6] Імператорський принц Йон, молодший зведений брат Сунджона, був проголошений спадкоємцем престолу і переїхав з палацу Токсугун до імператорської резиденції в палаці Чандоккун[7].
Самостійної політики він провадити не міг і фактично був маріонетковим правителем в руках японців. За його правління корейська армія, за винятком одного батальйону, була розпущена. Сунджон виписав Лі Ванену загальну довіреність, після чого прем'єр-міністр підписав Договір про приєднання Кореї до Японії.
До своєї смерті в 1926 Сунджон жив у Сеулі в своєму палаці Чхандоккун.
Посилання
- 순종. terms.naver.com (кор.) . Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 26 червня 2020.
- Photos and History of Korea's Imperial Family. www.thoughtco.com (англ.) . Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 26 червня 2020.
Примітки
- ↑ Kelley, Matt (31 грудня 2008). Deoksugung Palace. Discovering Korea (амер.). Процитовано 25 грудня 2025.
- ↑ Bruce Cummings (17 вересня 2005). Korea's Place in the Sun: A Modern History.
- ↑ 고종, 황태자를 책봉한 뒤 신하들에게 문안 인사를 받음. db.history.go.kr. Процитовано 25 грудня 2025.
- ↑ 광무 황제, 직접 대원수가 되어 육해군을 통솔하고 황태자를 원수로 삼겠다는 조령을 내림. db.history.go.kr. Процитовано 25 грудня 2025.
- ↑ 총서. 조선왕조실록 (кор.). Процитовано 25 грудня 2025.
- ↑ 황제 즉위식 장소와 규례에 관하여 조서를 내리다. 조선왕조실록 (кор.). Процитовано 25 грудня 2025.
- ↑ 순종. terms.naver.com (кор.). Процитовано 25 грудня 2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).