Суалоцін
  Розташування зорі Суалоцін (обведено) | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Дельфін |
| Пряме піднесення | 20h 39m 38.28s |
| Схилення | +15° 54′ 43,8″ |
| Видима зоряна величина (V) | 3,8 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B9IV |
| Показник кольору (B−V) | -0,06 |
| Показник кольору (U−B) | -0,19
|
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | -3,4 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 71,57 мас/р Схил.: -30,66 мас/р |
| Паралакс (π) | 13,7298 ± 0,3502 мас |
| Відстань | (72,83 пк |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
-0,51 |
| Інші позначення | |
Gaia DR3 1810711143451975296
2MASS 20393829+1554433 | |
| Посилання | |
Суалоцін[1] (Суалокін[2][3], α Дельфіна) — кратна зоря у сузір'ї Дельфіна, друга за яскравістю в сузір'ї.
Вона складається з потрійної зорі, позначеної як α Дельфіна A, разом із п'ятьма слабкими, імовірно оптично-подвійними сусідами, позначеними як α Дельфіна B, C, D, E та F. Два компоненти A позначені як α Дельфіна Aa та Ab.[4][5]
Спостережні характеристики
Видима зоряна величина α Дельфіна A у смузі V становить 3,8. Абсолютна зоряна величина — -0,51. Річний паралакс за даними Gaia становить 13,7298 ± 0,3502 mas. Власний рух зорі: RA: 71,57, Dec: -30,66 mas/рік. Променева швидкість — -3,4 км/с. Показник кольору B−V = -0,06[4].
Фізичні характеристики
За спектральним класом α Дельфіна є гарячою зорею класу B. Інфрачервона фотометрія (2MASS): J = 3,904, H = 3,89, K = 3,826[5].
Назва та позначення
α Дельфіна (латинізована як Alpha Delphini) — позначення Байєра цієї системи.
Позначення шести компонентів як Alpha Delphini A — F і компонентів A як Alpha Delphini Aa та Ab походять від конвенції, яку застосовує Вашингтонський каталог парних зір (WDS) для кратних зоряних систем, і яку прийняла Міжнародна астрономічна спілка (МАС). Компоненти першої зорі Aa, Ab1 та Ab2 також іноді називають A, Ba і Bb відповідно.
Назва Суалоцін (лат. Sualocin) вперше з'явилася в «Палермському зоряному каталозі» Джузеппе Піацці, який було опубліковано 1814 року. Невідомі раніше назви — Суалоцін та Ротанев — було приписано α та β Дельфіна відповідно. Походження цих назв розгадав британський астроном Томас Вільям Вебб[джерело?]. Помічником Піацці (а пізніше — його наступником на посаді директора Палермської астрономічної обсерваторії) був Нікколо Каччаторе (італ. Niccolò Cacciatore), латинізовано — Nicolaus Venator (італійське «cacciatora» означає «мисливець», лат. venator). Якщо ж записати літери у зворотному порядку, то виходить Sualocin Rotanev. Таким чином, вважається, що у цих назвах зашифровано ім'я Каччаторе[2].
12 вересня 2016 року робоча група МАС з назв зір затвердила назву Суалоцін для компонента α Дельфіна Aa.
У китайській астрономії астеризм, який складається з α Дельфіна, γ² Дельфіна, δ Дельфіна, β Дельфіна та ζ Дельфіна має назву 瓠瓜 (Hù Guā), яка означає «Добрий гарбуз». Відповідно, китайська назва α Дельфіна — 瓠瓜一 (Hù Guā yī, «перша зоря Доброго Гарбуза»).
У індуїстській астрономії зоря відповідала одній з накшатр під назвою Данішта.
Властивості
α Дельфіна A — спектрально-подвійна, яка розділена методом спекл-інтерферометрії. Компоненти рознесені на 0,2" і мають 17-річний період обертання. α Дельфіна Aa має спектральний клас B9IV. Це субгігант, який почав відходити від головної послідовності, приблизно в 3,8 раза масивніший за Сонце й приблизно вдвічі гарячіший.
Спектральний тип вторинної зорі не можна визначити, оскільки вона занадто близька й занадто тьмяна порівняно з головною, але було показано, що вона сама є подвійною зорею з періодом обертання 30 днів. Спектральні лінії, що показують зміни променевої швидкості, імовірно, належать тьмянішому компонентові, яких виходячи з його маси, має бути зорею класу F. Масивніша зоря внутрішньої пари, імовірно, є білим карликом, можливо не виявленим у спектрі через те, що швидке обертання маскує його лінії поглинання.
П'ять тьмяних сусідніх зір мають видимі зоряні величини близько 11–13 та кутові відстані 35"–72". Усі вони показують рух відносно α Дельфіна A і мають набагато менші паралакси.
Примітки
- ↑ Дельфін // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 127. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ а б Олександр Шевчук (2014). Як тебе звати, зоре? (PDF). КОЛОСОК (10): 33—38
- ↑ Іван Крячко (14 листопада 2012). Сузір’я Дельфіна.
- ↑ а б Gaia DR3 1810711143451975296. European Space Agency (ESA), Gaia Data Release 3 (2022). Процитовано 28 травня 2026.
- ↑ а б 20393829+1554433 — Two Micron All Sky Survey. Cutri et al. (2003), VizieR Online Data Catalog II/246. Процитовано 28 травня 2026.
Посилання
- Альфа Дельфіна у базі даних SIMBAD — Centre de données astronomiques de Strasbourg (CDS)
|
Це незавершена стаття про зорю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).