YaChudo

Стіґ Шедін

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шедін.
Стіґ Шедін
швед. Stig Sjödin
Стіґ Шедін близько 1960 року.
Ім'я при народженніСтіґ Абрагам Шедін (швед. Stig Abraham Sjödin)
Народився7 жовтня 1917
Геґбу, Сандвікен, Євлеборґ, Швеція
Помер24 квітня 1993 (75 років)
Стокгольм, Швеція
ПохованняКладовище Катаріниd[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоШвеція Швеція
Національністьшвед
Діяльністьпрозаїк, поет, журналіст
Знання мовшведська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівшведська
Роки активності1945–1993
Напрямокреалізм
Жанрроман, оповідання, стаття, вірш
Magnum opus«Частинка сажі»
Преміїдив. у тексті статті
CMNS: Стіґ Шедін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Могила Стіґа Шедіна на Катарінському кладовищі.

Стіґ А́брагам Шеді́н (швед. Stig Abraham Sjödin, нар. 7 жовтня 1917, Геґбу, Сандвікен, Євлеборґ, Швеція — пом. 24 квітня 1993, Стокгольм, Швеція[3]) — шведський прозаїк, поет і журналіст.

Біографія

Стіґ Шедін народився і виріс у сім'ї шліфувальника Юеля Абрагама Шедіна, що працював на заводі «Брук» у Сандвікені, й Анни Елізабет Шедін (до шлюбу Андерссон). Стіґ почав працювати на заводі зразу ж після закінчення школи. Кілька років він стояв у трубовальцювальному цеху «біля підіймального пристрою між першою і другою парою валків». Тут він відчув потребу писати. Залучившись до вирішення соціальних питань, Шедін мав цю тему за провідну в усіх своїх творах. Був членом Шведської соціал-демократичної спілки молоді (швед. Sveriges Socialdemokratiska Ungdomsförbund) і Товариства освіти робітників (швед. Arbetarnas Bildningsförbund). Сам письменник згадував, що в той час приятелі на роботі казали йому з приводу членства в цих організаціях: «Ти такий самий, як той бісів Сноїльський»[4].

Пропрацювавши на заводі десять років і закінчивши курс навчання в народних університетах Бруннсвіка (1939—1941) та Сиґтуни (1942—1943), він перебрався до Стокгольма, де у 1943—1945 роках був робітником, а відтак працював журналістом у виданнях Folket i Bild та Aftontidningen. 8 грудня 1950 одружився з Майт Елісабет Стамґорд (*1928), донькою торговця Карла Гуґо Юганссона i письменниці Анни-Ліси Форшберґер. 1945 року дебютував поетичною збіркою «Бомба, що не розірвалася». 1949 року вийшла його знакова збірка віршів — «Частинка сажі», в якій автор відобразив досвід, набутий у Сандвікені. Уперше в сучасній поетичній формі яскраво описано робітників і їхню працю. Ця збірка витримала кілька видань. Саме вона стала поштовхом до створення Товариства Стіґа Шедіна у жовтні 1996 року.

У 1950-х роках і далі головними мотивами у віршах Шедіна стали природа, кохання і критика суспільства. Провідною ниткою в його творчості була пошана до природи і людини. Шедіна вважали пролетарським письменником. Останньою його збіркою стала «Лікарська книжка, подорож униз», опублікована за три тижні перед смертю автора, у квітні 1993 року. Її схвалила критика.

Стіґа Шедіна поховали на Катарінському цвинтарі в Стокгольмі.

Пошанування

Твори

  • Blindgångare 1945 (лірика) — «Бомба, що не розірвалася»
  • Sommarpredikan 1947 — «Літня проповідь»
  • Sotfragment 1949 — «Частинка сажі»
  • Nattliga besök 1950 — «Нічні відвідини»
  • Molnskugga 1955 — «Тінь хмарини»
  • Dikter 1957 — «Вірші»
  • Asparnas tält 1959 — «Осиковий курінь»
  • Sånger i stål 1962 — «Пісні в криці»
  • Bo bortom tullen 1966 — «Жити поза митом»
  • Har ni flaggproblem? 1970 — «У вас клопіт із прапором?»
  • Klarspråk 1971 — «Чітка мова»
  • Livets starka smak 1974 — «Гострий смак життя»
  • Förklaringstapet 1977 — «Пояснення»
  • Hjärtats heta smedja 1979 — «Гаряча кузня серця»
  • Arbete och människovärde 1981 — «Робота і гідність людини»
  • Näverbrev 1988 — «Берестяний лист»
  • Dikter i Folkets hus 1988 — «Вірші в Народному домі»
  • Läkebok, nedresa 1993 — «Лікарська книжка, подорож униз»
  • Gråspettens öga 1993 — «Дятлове око»
  • Det rör sig 1998 — «Воно рухається»
  • Ur tillsvidarelådan 1999 — «З довгої шухляди»
  • Bruksnoveller 2003 — «Заводські новели»
  • Naturlig avgång 2004 — «Природний відхід»

Нагороди і відзнаки

  • 1949 Літературна премія АБФ
  • 1950 Літературна премія журналу «Ві»
  • 1957 Премія Стіґа Карлсона
  • 1964 Літературна премія журналу «Ві»
  • 1971 Літературна премія газети «Естерсунд-Постен»
  • 1972 Премія Беллмана
  • 1972 Премія Карла Еміля Енґлунда (за «Чітку мову»)
  • 1985 Премія Дана Андерссона
  • 1989 Медаль Геденвінда
  • 1991 Премія Ферліна

Література про Стіґа Шедіна

Зовнішні зв'язки

Примітки

  1. ↑ http://www.finngraven.se/(S(t3bn2au1juwuurc02ya44add))/DisplayInfo.aspx?id=4358513
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Sveriges dödbok 1901—2009. Solna: Sveriges släktforskarförbund. 2010. Libris 11931231
  4. ↑ Lars Furuland. Stig A Sjödin. Svenskt Biografiskt Lexikon


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).