YaChudo

Стівен Роберт Ірвін

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Стівен Роберт Ірвін
англ. Gucci Morty Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Stephen Robert Irwin Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрізвиськоThe Crocodile Hunter Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 лютого 1962[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Upper Ferntree Gullyd, Вікторія, Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 вересня 2006[1][2][…] (44 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Batt Reefd, Квінсленд, Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
·знекровлення Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняAustralia Zood Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсценарист, телеведучий, журналіст, актор, захисник довкілля, бізнесмен, мандрівник-дослідник, герпетолог, зоолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьприрода Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1991 — 4 вересня 2006
Magnum opusThe Crocodile Hunterd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоБоб Ірвінd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиLyn Irwind Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зТеррі Ірвін Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (2 Редагувати інформацію у Вікіданих)Роберт Ірвін і Bindi Irwind Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
IMDbID 0410455 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтcrocodilehunter.com Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ірвін.

Стівен Роберт Ірвін (англ. Steve Irwin, 22 лютого 1962 — 4 вересня 2006) — австралійський натураліст та тележурналіст, автор багатьох фільмів про живу природу, найвідоміші з яких «Crok Files» та «The Crocodile Hunter Diaries». Світову популярність Ірвіну приніс серіал «Мисливець на крокодилів» (The Crocodile Hunter), де він показував різноманітні трюки з рептиліями, іноді з ризиком для власного життя.

Біографія

Стівен Роберт Ірвін народився 22 лютого 1962 року в Верхній Фернтрі Галлі, штат Вікторія, Австралія. Його батьки переїхали з родиною до Бірва, штат Квінсленд, і відкрили «Парк рептилій Бірва» в 1970 році[5].

З дитинства Стів навчився ловити рептилій і допомагав ловити дрібних крокодилів[5]. Після закінчення школи штату Калаундра Ірвін приєднався до програми уряду Квінсленду з відлову та переселення крокодилів на півночі штату[6]. До 1980 року парк дикої природи було перейменовано на «Парк рептилій та фауни Квінсленду». Стів розробив методи відлову та управління крокодилами, які використовуються для боротьби з цими рептиліями по всьому світу[5]. Був умілим серфером[7].

Стів отримав керування парком 4 жовтня 1991 року[6]. Того ж року познайомився з телевізійним режисером Джоном Стейнтоном, який згодом став його хорошим другом і фінансовим партнером[6]. Стів познайомився з Террі Рейнс, туристкою, яка приїхала до парку, і 4 червня 1992 року вони одружилися в Юджині, штат Орегон у США. Террі підтримувала заняття Стіва і невдовзі після одруження пара вирушила на зйомки документального фільму про дику природу на півночі Квінсленду. Фільм перетворився на серіал «Мисливець на крокодилів». У них народилося двоє дітей: дочка Бінді та син Роберт[5].

Стів і Террі невпинно працювали над покращенням та розширенням парку дикої природи і в 1998 перейменували його на «Австралійський зоопарк»[5]. 11 лютого 2000 року мати Ірвіна, Лін, загинула в автомобільній аварії[8].

У 2001 році уряд Австралії нагородив Стіва Ірвіна Медаллю Століття за «заслуги у сфері глобальної охорони природи та австралійського туризму»[9].

У 2002 році він і Террі заснували організацію з охорони дикої природи Wildlife Warriors Worldwide. Пізніше вона стала незалежною благодійною організацією[6]. Стів брав участь у кількох медіа-кампаніях. Він з ентузіазмом приєднався до Австралійської служби карантину та інспекції, щоб просувати суворі карантинні вимоги Австралії, спрямовані на захист її природи від інвазійних видів[10].

Трагічно загинув 4 вересня 2006 року під час зйомок фільму про підводний світ Австралії у Національному парку «Великий бар'єрний риф» неподалік міста Порт-Дуглас. За словами очевидців, Стіва під час занурення вдарив у груди величезний скат-шипохвіст проколовши серце і легені. Гелікоптер з бригадою медиків прибув на найближчий острів, куди після 30-хвилинного рейсу було доставлено тіло Ірвіна, але лише для того, щоб засвідчити смерть чоловіка[11]. Його смерть настала майже миттєво[12]. Інцидент зі скатом був зафіксований на відеоплівку, але усі копії було знищено за запитом родини загиблого[13].

Родина та друзі Стіва Ірвіна провели приватну похоронну службу в Калундрі 9 вересня 2006 року. Потім відбулася публічна церемонія прощання, на яку зібралося 5 тис. осіб, зокрема прем'єр-міністра Австралії[14].

Ажіотаж навколо смерті

Федеральний парламент Австралії зробив паузу, щоб вшанувати пам'ять Стіва Ірвіна, який, за словами прем'єр-міністра Джона Говарда, помер за «типово австралійських обставин»[12]. Понад 300 млн людей у ​​всьому світі дивилися поминальну службу за ним[15]. Новинні вебсайти Австралії були перевантажені через різке збільшення відвідувань[12].

Протягом кількох тижнів після смерті Стіва Ірвіна на пляжах Квінсленда було знайдено щонайменше 10 мертвих та понівечених скатів з відрізаними хвостами. Це спричинило припущення, що їх убили шанувальники Стіва Ірвіна як акт помсти. Хоча, рибалки регулярно відрізають скатам хвости, щоб запобігти вжаленням[16].

Посмертне вшанування

Пам'ятник у Мулулабі, Квінсленд

Багато австралійців вважали Стіва Ірвіна національним надбанням. Ранкові газети Австралії присвятили свої перші шпальти новинам про його смерть[12].

Після його смерті судно MV «Robert Hunter», що належало екологічній групі Sea Shepherd Conservation Society, було перейменовано на MY «Steve Irwin»[17].

Його воскову скульптуру розмістив музей мадам Тюссо у 2015 році[18].

У 2017 Стіву Ірвіну присуджено зірку на Алеї слави Голлівуду[19].

Після смерті королеви Єлизавети II у 2022, деякі австралійці забажали, щоб на 5-идоларових банкнотах був зображений Стів Ірвін замість наступного короля Чарльза III[20].

Фільмографія

Повнометражні фільми

Рік Фільм Персонаж Опис
2001 Доктор Дулітл 2 Він сам Камео
2002 Мисливець на крокодилів: сутичка Головна роль
Хвилясте сафарі Direct-to-video
2006 Веселі ніжки Трев (голос) Роль у пам'ять про Стіва Ірвіна

Телебачення

Рік Серіал Персонаж Опис
1996–2007 Мисливець на крокодилів Він сам 78 епізодів
1997 Crocs Down Under Спеціальний епізод
1999–2001 Croc Files 56 епізодів
2001 The Ten Deadliest Snakes in the World Спеціальний епізод
2002–2006 The Crocodile Hunter Diaries 96 епізодів
2002 Steve Irwin's Ghosts of War Спеціальний епізод
Mystery Hunters 1 епізод
Lights! Croc! Action! Спеціальний епізод
Up Over Down Under
2003 Croc Hunter LIVE!
2004 Croc Live
Ice Breaker
Confessions of the Crocodile Hunter
2005 New Breed Vets with Steve Irwin 6 епізодів
Steve's Last Adventure Спеціальний епізод
2006 Steve Irwin's Great Escapes Мінісеріал, 2 епізоди
5 Takes: Pacific Rim 1 епізод
2007 Ocean's Deadliest Спеціальний епізод

Посмертно

Crikey! What an Adventure: An Intimate Look at the Life of Steve Irwin
My Daddy, the Crocodile Hunter
Secrets of the Crocodile
2007–2008 Bindi the Jungle Girl Він сам (архівні матеріали) Телесеріал

Посмертно

2018–2022 Crikey! It's the Irwins

Оцінки діяльності

Серіал «Мисливець на крокодилів» був дуже популярним (близько 500 млн глядачів по світу) і прем'єр-міністр Австралії Джон Говард назвав Стіва «однією з найбільших ікон охорони природи Австралії»[6]. Його образ використовувався урядом Квінсленду для просування туризму в штаті[21].

Діяльність Стіва Ірвіна проте не була одностайно схвалена. Жан-Мішель Кусто критикував його за тягу до видовищності. PETA відгукнулася про Стіва, що він «несправжній захисник природи», а його дії «часто є доволі суперечливими»[22]. Деякі групи захисту дітей, групи захисту прав тварин та телеглядачі Ірвіна розкритикували залучення його малого сина до шоу з крокодилами 2 січня 2004, назвавши це безвідповідальним та рівносильним жорстокому поводженню з дітьми[23]. Цей інцидент спонукав уряд Квінсленду змінити закони щодо поводження з крокодилами, заборонивши дітям та непідготовленим дорослим входити до вольєрів для крокодилів[24].

У червні 2004 року було висунуто звинувачення у тому, що він турбував диких тварин (а саме китів, тюленів та пінгвінів) під час зйомок епізоду «Льодоруб» серіалу «Мисливець на крокодилів» в Антарктиді. Згодом справу було закрито без висунення звинувачень[25].

Стів Ірвін також публічно хвалебно висловлювався про Джона Говарда як «найвидатнішого лідера у світі», що зустріло критику в австралійських ЗМІ[26].

Примітки

  1. ↑ а б http://www.theage.com.au/articles/2006/09/04/1157222051494.html
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #130503398 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Filmportal.de — 2005.
  5. ↑ а б в г д Steve Irwin - The Crocodile Hunter - Australia Zoo (en-AU) . Процитовано 31 травня 2026.
  6. ↑ а б в г д Queensland Business Leaders Hall of Fame. Queensland Business Leaders Hall of Fame | State Library Of Queensland (англ.). Процитовано 31 травня 2026.
  7. ↑ Surfers invited to pay tribute. The Courier-Mail. 6 вересня 2006. Процитовано 31.05.2026.
  8. ↑ The Crocodile Hunter - Steve's Say. www.crocodilehunter.com.au. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 31 травня 2026.
  9. ↑ Crikey, Croc Hunter wins top export gong. www.crocodilehunter.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2005. Процитовано 31 травня 2026.
  10. ↑ PM - Steve Irwin defends quarantine ad. www.abc.net.au. Архів оригіналу за 22 серпня 2005. Процитовано 31 травня 2026.
  11. ↑ «Daredevil Irwin dies doing what he loved» theage.com.au, 11 April 2012
  12. ↑ а б в г Tape 'shows Irwin's last moments' (брит.). 5 вересня 2006. Процитовано 31 травня 2026.
  13. ↑ 'Crocodile Hunter' cameraman: Footage of Steve Irwin death is private. Los Angeles Times (амер.). 10 березня 2014. Процитовано 31 травня 2026.
  14. ↑ Press, Associated (25 березня 2015). Thousands Show for Steve Irwin's Memorial Service in Australia. Associated Press (амер.). Процитовано 31 травня 2026.
  15. ↑ Steve Irwin, b. 1962. National Portrait Gallery people. Процитовано 31 травня 2026.
  16. ↑ Stingray deaths under investigation. CourierMail (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 31 травня 2026.
  17. ↑ Sea Shepherd - Sea Shepherd Renames Its Whale Defending Ship the Steve Irwin. www.seashepherd.org. Архів оригіналу за 5 січня 2008. Процитовано 31 травня 2026.
  18. ↑ AAP, Source: (12 серпня 2015). Steve Irwin wax figure unveiled at Madame Tussauds in Sydney – video. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 31 травня 2026.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  19. ↑ Steve Irwin to be honoured with Hollywood Walk of Fame star. The Guardian (брит.). 24 червня 2017. ISSN 0261-3077. Процитовано 31 травня 2026.
  20. ↑ Bizarre push for Australia’s $5 note change. news (брит.). Архів оригіналу за 25 липня 2025. Процитовано 31 травня 2026.
  21. ↑ 2015 Queensland Greats recipients. www.qld.gov.au (англ.). Процитовано 31 травня 2026.
  22. ↑ Steve Irwin: Not a True 'Wildlife Warrior'. PETA (амер.). 7 квітня 2009. Процитовано 31 травня 2026.
  23. ↑ Inquiry into croc baby stunt (брит.). 3 січня 2004. Процитовано 31 травня 2026.
  24. ↑ Steve Irwin baby concerns prompt law change. The Sydney Morning Herald (англ.). 24 лютого 2005. Процитовано 31 травня 2026.
  25. ↑ Irwin cleared after penguin probe (брит.). 15 липня 2004. Процитовано 31 травня 2026.
  26. ↑ Crikey! Praise for PM puts you in a snake pit. The Sydney Morning Herald (англ.). 9 листопада 2003. Процитовано 31 травня 2026.

Посилання

капітан Джеймс Кук Це незавершена стаття про особу Австралії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).