YaChudo

Стівен Чу

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Стівен Чу
англ. Steven Chu
Стівен Чу англ. Steven Chu
Стівен Чу
англ. Steven Chu
12-й Міністр енергетики США
21 січня 2009 — 22 квітня 2013
ПрезидентБарак Обама
ПопередникСемюел Бодман
НаступникЕрнест Моніз

Народився28 лютого 1948[1][2][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сент-Луїс, Міссурі, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якфізик, політик, викладач університету, кліматичний активіст, міністр Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиУніверситет Каліфорнії (Берклі), Стенфордський університет[4] і Bell Laboratories Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРочестерський університет, Університет Каліфорнії (Берклі) і Garden City High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяДемократична партія
БатькоJu-Chin Chud Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиLi Jingzhend Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяфізик
Нагороди

грант Гуггенгайма (1996)

Нобелівська премія з фізики

King Faisal Prize in Scienced (1993)

стипендія Александера фон Гумбольдтаd

лекція Вольфганга Пауля (1998)

іноземний член Лондонського королівського товариства (2014)

премія пам'яті Ріхтмаєра (1990)

член Американського фізичного товариства (1986)

Herbert P. Broida Prized (1987)

Arthur L. Schawlow Prize in Laser Scienced (1994)

премія Гумбольдта (1995)

Член Оптичного товаристваd (1991)

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd

honorary doctor of the Peking Universityd (2008)

honorary doctor of the Chinese University of Hong Kongd (1998)

почесний доктор Гарвардського університетуd (2009)

William F. Meggers Awardd (1994)

почесний доктор Єльського університетуd (23 травня 2010)

Honorary Fellow of the Institute of Physicsd

Compton Medal for Leadership in Physicsd (2024)

profiles.stanford.edu/steve-chu Редагувати інформацію у Вікіданих

Стівен Чу (англ. Steven Chu; 28 лютого 1948[5] в Сент-Луїс, Міссурі, США) — американський фізик-експериментатор. За дослідження в галузі охолоджування та уловлювання атомів з використанням лазерних технологій в 1997 році нагороджений Нобелівською премією з фізики (спільно з Клодом Коеном-Таннуджі та Вільямом Філіпсом).

21 січня 2009 року президент США Барак Обама призначив Стівена Чу на посаду Міністра енергетики. До затвердження на цій посаді був професором з фізики та молекулярної біології в Берклі та директором Національної лабораторія ім. Лоуренса в Берклі. До цього був професором з фізики у Стенфордському університеті.

Життєпис

Стівен Чу народився 28 лютого 1948 року в Сент-Луїсі штату Міссурі в США в родині китайських емігрантів. Його батьки походили з Китаю та належали до академічного середовища. Батько, Джу Жуньцюань, був професором інженерії, а мати, Чень Шусянь — вивчала економіку. Дід по батьківській лінії був відомим інженером-будівельником, який брав участь у створенні першої сучасної китайської залізниці. Після закінчення середньої школи Чу вступив до Університету Рочестера, де 1970 року здобув освітній ступінь бакалавра з математики та фізики. У 1976 році отримав освітньо-науковий ступінь доктора філософії з фізики в Каліфорнійському університеті в Берклі, працюючи під керівництвом Юджина Коммінса.

Після захисту дисертації працював у лабораторії Bell Laboratories, де займався атомною фізикою, лазерною спектроскопією та квантовою оптикою. У 1987 році став професором фізики Стенфордського університету. Згодом очолив Національну лабораторію імені Лоуренса в Берклі, де керував дослідженнями в галузі енергетики та кліматичних технологій[6]

Наукова діяльність

Основні наукові дослідження Стівена Чу пов'язані з атомною фізикою, лазерною спектроскопією, квантовою оптикою та біофізикою. Найбільше визнання здобули його роботи з лазерного охолодження та захоплення атомів. У 1985—1986 роках Чу разом із колегами вперше реалізував ефективне лазерне охолодження нейтральних атомів і створив так звану «оптичну патоку» (optical molasses), що дозволила значно знизити швидкість руху атомів. Ці дослідження стали основою для розвитку атомних годинників нового покоління, квантових сенсорів, надточної спектроскопії та квантових обчислень.

У 1997 році разом із Клодом Коеном-Таннуджі та Вільямом Даніелем Філліпсом отримав Нобелівську премію з фізики «за розробку методів охолодження й утримання атомів за допомогою лазерного світла». Після переходу до Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі значну увагу приділяв дослідженням у сфері відновлюваної енергетики, біопалива, матеріалознавства та боротьби зі зміною клімату. Він став одним із засновників міждисциплінарних досліджень, що поєднували фізику, хімію, біологію та інженерію.[7]

Урядова кар'єра

У січні 2009 року президент США Барак Обама призначив Стівена Чу міністром енергетики США. Він став першим лауреатом Нобелівської премії, який очолив це відомство. На посаді міністра (2009—2013) Чу керував реалізацією масштабних програм розвитку чистої енергетики, підвищення енергоефективності, модернізації електромереж та фінансування наукових досліджень у сфері енергетики. Під його керівництвом Міністерство енергетики США реалізувало значну частину програм, передбачених Американським законом про відновлення та реінвестування.

Після завершення роботи в уряді повернувся до Стенфордського університету, де продовжив наукову діяльність у галузі кліматичних змін, відновлюваної енергетики та декарбонізації промисловості.[8]

Особисте життя

Стівен Чу одружений із фізикинею Джин Феттер. Подружжя має двох синів. Чу є членом Національної академії наук США, Американської академії мистецтв і наук, Американського філософського товариства та іноземним членом низки національних академій наук.

Окрім фундаментальної фізики, він активно займається популяризацією науки та виступає за впровадження науково обґрунтованої політики щодо зміни клімату, розвитку безвуглецевої енергетики та скорочення викидів парникових газів.[9]

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ https://physics.stanford.edu/people/steven-chu
  5. ↑ Tore Frängsmyr, ред. (1998). Steven Chu Autobiography. The Nobel Prizes 1997. Les Prix Nobel. Stockholm: Фундація Нобеля. Процитовано 25 червня 2007.
  6. ↑ Steven Chu – Biographical. Nobel Prize. Процитовано 14 липня 2026.
  7. ↑ The Nobel Prize in Physics 1997. Nobel Prize. Процитовано 14 липня 2026.
  8. ↑ Steven Chu. Stanford University. Процитовано 14 липня 2026.
  9. ↑ Steven Chu. Encyclopaedia Britannica. Процитовано 14 липня 2026.

Література

  • Нобелівські премії за 1997 рік //Світ науки. Травень 1998 р. С. 6-9.

Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).