Ступичне
| село Ступичне | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Тер. громада | Мокрокалигірська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71020230060073302 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | друга половина XVIII століття[1] |
| Населення | 674 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20514 |
| Телефонний код | +380 4742 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′14″ пн. ш. 31°10′12″ сх. д. / 48.88722° пн. ш. 31.17000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
183 м |
| Водойми | струмок Безіменний |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20514, с. Ступичне, вул. Шкільна |
| Староста | Коваль Володимир Петрович |
| Карта | |
Ступичне | |
Ступичне | |
| Мапа | |
| |
Сту́пичне — село в Україні, в Мокрокалигірській сільській громаді Звенигородського району Черкаської області.
У селі є школа. Кожного року у селі проводять масові заходи.
Географія
Селом тече струмок Безіменний.
Історія
Селом володіли:
1750-1780 Каспер Любомирський
1780-1787 Францішек Ксаверій Любомирський
1787-1791 Григорій Олександрович Потьомкін
Адріан Федорович Лопухін, який в 1856 р. продав його Київському губернатору генерал-лейтенанту П. І. Гессе.
Населення
В селі проживає 674 людей, з яких значна частина — літні.
Пам'ятки
У Ступичному є обеліск слави, до якого покладають квіти людям, які загинули під час Другої Світової війни, а також в Афганістані (Сергій Спільніченко).
Люди
У селі народилися:
- Коваленко Леонід Антонович (1907—1985) — український історик, доктор історичних наук, професор
- Віктор Цимбал (1902—1968) — маляр, графік, театральний декоратор, громадський діяч.
Див. також
Примітки
Посилання
- Stupiczna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 509. (пол.)
Фотогалерея


| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).