YaChudo

Стрілківці

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Стрілківці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050210016977 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Перша згадка 28 лютого 1409
Населення ▼899
Поштовий індекс 48734
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°45′59″ пн. ш. 25°59′22″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 25.98944° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Стрілківці. Карта розташування: Україна
Стрілківці
Стрілківці
Стрілківці. Карта розташування: Тернопільська область
Стрілківці
Стрілківці
Мапа
Мапа

CMNS: Стрілківці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих


Стрі́лківці — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава.

Населення — 1012 осіб (2007).

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської і голіградської культур, знаходиться печера «Озерна».

Географія

Село розташоване на відстані 376 км від Києва, 92 км — від обласного центру міста Тернополя та 5 км від міста Борщів.

Історія

Поблизу села виявлені поселення часів трипільської, гава-голіградської культур та сліди давньоруського городища.

Перша писемна згадка — 28 лютого 1409 року, коли польський король Владислав Ягайло подарував слузі Степанові Угрину село Стрілківці на Великоночславі Скальської волості Подільської землі.[1] Про походження назви села зберігся переказ, за яким його заснували стрільці галицьких князів, які охороняли фортецю. Назва схожа із річкою Стрілка, що може свідчити про інше походження назви — тому що поселення розташоване вздовж «рівної, як стріла річки»[2].

У 1907 році в селі було засновано читальню товариства «Просвіта»[3]. Також діяли товариства «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич[4].

Було центром сільради. З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.[5]

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1028 99.32%
російська 6 0.58%
вірменська 1 0.10%
Усього 1035 100%

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1816, кам'яна), костел, капличка (2000).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), Тарасу Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятні хрести «Парубоцький» (1808) і на честь скасування панщини.

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р. Робота Київських художньо-виробничих майстерень.

Скульптура — бетон, постамент — мармурова крихта.

Скульптура — 3 м, постамент — 1,55 м.[9][10]

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Подільського села, торговельні заклади.

Відомі люди

Народилися

Галерея

  • В'їзд у село
    В'їзд у село
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1816р)
    Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1816р)
  • Старий костел
    Старий костел
  • Старий млин
    Старий млин
  • Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини
    Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини
  • Річка Нічлава
    Річка Нічлава
  • Стадіон
    Стадіон

Примітки

  1. ↑ Купчинський О.Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — С. 349—350.
  2. ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 161—162.
  3. ↑ Лунів А. Огляд діяльності філії товариства «Просвіта» в Борщеві // ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1252. — Арк. 68; ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1251. — Арк. 1,24.
  4. ↑ КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
  5. ↑ ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 31 березня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 34. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  10. ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  11. ↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

Джерела

  • Рокочий Б., Уніят В. Стрілківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 363. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 611 р. від 2 серпня 1971 року [Текст] : список пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави - печера "Оптимістична" с. Королівка Борщів. р-ну; печера "Озерна" с. Стрілківці Борщів. р-ну; печера "Млинки" с. Залісся Чортків. р-ну; печера "Перлина" с. Крутилів Гусятин. р-ну; печера "Ювілейна" с. Сапогів Борщів. р-ну; печера "Вертеба" с. Більче-Золоте Борщів. р-ну // Збірник постанов і розпорядженнь уряду УРСР. — 1971. — № 8 (21 лип. ; 2-9 серп.).

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).