Стрілків

село Стрілків
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Стрийська міська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA46100230420039160
Основні дані
Засноване	1482 року
Населення	1301 особа
Площа	18,672 км²
Густота населення	69,68 осіб/км²
Поштовий індекс	82460
Телефонний код	+380 3245
Географічні дані
Географічні координати	49°13′34″ пн. ш. 23°52′52″ сх. д. / 49.22611° пн. ш. 23.88111° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	317 м
Водойми	Бережниця
Місцева влада
Адреса ради	82460, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Стрілків
Карта
Стрілків
Стрілків
Мапа
Стрілків у Вікісховищі

Стрі́лків — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1301 особа (2001). Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська рада.

У селі розташовувався колишній австрійський табір для військовополонених, де по завершенні польсько-української війни (1918—1919) утримувались українські військовополонені.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади^[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району^[2].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461501, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 969 виборців, явка 82,46 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,28 %, за «Голос» — 21,03 %, за Європейську Солідарність — 18,52 %.^[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 27,07 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 19,05 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) і Євгенія Гірника (самовисування) — по 12,53 %^[4].

Парохом місцевого храму був Володимир Пилипець — український священник, військовик, громадський діяч. Хрест УГА, Лицарський Хрест Симона Петлюри, Хрест із мечами Союзу Українських Ветеранів; бойовий значок 6-ї Стрілецької Січової дивізії.

Проєкт нового храму в селі розробляв Олександер Пежанський — український архітектор і фотохудожник, живописець, вояк Української Галицької армії. Розроблений 1927 і доповнений 1929 року. До 1939 року будівництво не завершено і продовжено лише 1999 року за проєктом, допрацьованим А. Олійником^[5].

• Дерев'яна церква святого Миколая (1650 р.). Одна з небагатьох ґонтових церков Львівщини. Внесена до реєстру пам'яток архітектури національного значення за охоронним номером 520/1.
• Дзвіниця церкви Святого Миколи (ХІХ ст.). Внесена до реєстру пам'яток архітектури національного значення за охоронним номером 520/2.

• Ян Юзеф Краус (1894–1940) — майор піхоти Війська Польського, кавалер ордену Virtuti Militari, жертва Катинського розстрілу.
• Яворів Григорій Петрович (1914—1942) — заступник коменданта Торунської залоги Карпатської Січі, обласний провідник ОУН Вінниччини та Полтавщини.
• Гладій Михайло Васильович (1952) — український політичний та державний діяч.
• Череватий Сергій Володимирович (1974) — український військовик, журналіст.
• Романчук Мар'ян (1993) — український співак, музикант.

Згадка про місцевий храм зафіксована в податкових реєстрах 1507 і 1515 рр. Сакральну споруду було названо на честь святого Миколая. Про її існування також згадується у 1628 році. Друга дерев’яна церква в Стрілкові була споруджена в 1650 році, а за іншими даними збудована в 1700 р. У шематизмах ця святиня зафіксована під назвою святого Миколая. У 19 столітті церкву розширили за рахунок прибудови. Після 1946 року парафія була насильно переведена до складу Російської Православної Церкви і в ній залишився служити о. Йосиф Проць. У 1956 році в парафії душпастирював о. Петро Гедз (РПЦ). У період становлення незалежності України релігійна громада УГКЦ у Стрілкові зареєструвала Статут парафії УГКЦ і відновила свою діяльність. Дерев’яна сакральна споруда була передана релігійній громаді УГКЦ 23 квітня 1999 року на підставі рішення Львівського облвиконкому (№ 19). Храм є історичною пам’яткою, про що свідчить охоронний напис: «Управління в справах архітектури при раді міністрів України. Пам’ятник архітектури. Церква св. Миколая збудована 1650 р. охороняється державою, пошкодження карається законом». Парафіяни також розпочали будівництво нового мурованого храму Успіння Пресвятої Богородиці. Будівництво закінчилось у 1999 році. 26 вересня зазначеного року храм освятив єпископ Андрій Сапеляк^[6].

Сигіллографічний матеріал релігійної громади Стрілкова представлений чотирма зразками. Серед них є сургучевий, частково збережений рельєфний відтиск агіографічно-гласного типу, з дефектом легенди. На мініатюрі відтворено постать св. Миколая. Святитель зображений з округлою бородою та коротким волоссям. На голові в нього мітра увінчана малим хрестом. Навколо голови святителя німб, який вверху перериває овал легенди. У лівій руці святого - Євангеліє, у правій - архієрейський жезл. Одягнений архієрей у єпископські ризи - фелон (поліставріон) і омофор. Аналіз цього відтиску дозволяє зробити висновок про його часткову відповідність з назвою старої дерев’яної парафіяльної церкви. Цю відповідність із вищезгаданим храмом встановлюємо виключно за агіографічним зображенням. (Ілюстрація 1)^[7].

Другий традиційний сажовий відбиток виготовлений з ідентичного до сургучевого кліше. Через це можна з точністю відтворити легенду навколо мініатюри, яка втрачена в першому зразку. Цей вивчений сфрагістичний відтиск також агіографічно-гласного типу, повністю читабельний, овальної форми, з чорним відтінком і легендою літерами латинської абетки: SIG. ECCLES: PAROCH IN STRZALKOW. S: NICOLAI **** (ПЕЧ.[атка] ЦЕРК.[ви] ПАРОХ.[ії] В СТРІЛКОВІ: С[вятого] МИКОЛАЯ****). Літери легенди розділені крапками, двокрапками й чотирма малими шестикутними зірками вверху. Легенда відділена від зображення овалом. На мініатюрі відтворено постать св. Миколая. Святитель зображений з округлою бородою та коротким волоссям. На голові в нього мітра увінчана малим хрестом. Навколо голови святителя німб, який вверху перериває овал легенди. У лівій руці святий тримає Євангеліє, а у правій – архієрейський жезл. Одягнений архієрей у єпископські шати - фелон (поліставріон) і омофор. Відтиск за своєю інформативністю і зображенням належить до парафії і є повністю суголосний з назвою старої дерев’яної церкви. (Ілюстрація 2)^[8].

Візуальний аналіз третьої сигіллографічної пам’ятки чітко показує, які еволюційні зміни зазнав парафіяльний сфрагіс в Стрілкові. Відбиток читабельний, агіографічно-гласного типу, еліпсоподібної форми з фіолетовим чорнильним відтінком і кириличною легендою: Урядъ парохіяльный гр. каѳ. въ СТРЪЛКОВЪ. Літери легенди відділені від малюнка овалом, друковані та розділені крапками. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. На мініатюрі відтворено постать св. Миколая. Святитель зображений з мітрою на голові, яка увінчана малим хрестом. У лівій руці святий тримає Євангеліє, а в правій – архієрейський жезл. Одягнений архієрей у поліставріон. Таким чином, приходимо до висновку, що в релігійній громаді до тридцятих років ХХ століття зберігалася традиція зображати святителя Миколая на церковній печатці. Цей відтиск за мініатюрою однойменний з назвою старої дерев’яної парафіяльної церкви. (Ілюстрація 3)^[9].

Спрощення і зміни зазнав також четвертий парафіяльний відбиток. Печатка змінила свій тип і форму. Відтиск став круглим, менш ілюстративним і втратив агіографічність, яку замінили християнською емблематикою. Сфрагістична пам’ятка фіолетового чорнильного відтінку і кристалізованою орфографічною кириличною легендою: Гр. кат. Уряд парохіяльний *в СТРІЛКОВІ к.[оло]/Стрия†. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. Літери легенди друковані та розділені малою шестикутною зіркою з одного боку і малим хрестом з іншого. У центрі відбитку зображений хрест у сяйві з трьома пелюстками на кожному закінченні. Це емблематичне зображення відокремлене від тексту малим колом. Такий тип відбитку через втрату своєї мініатюри вже нічого не говорить про його спорідненість з покровителем парафіяльного храму. (Ілюстрація 4)^[10].

• Братківці (гміна)

о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - 116 с. ISBN 978-617-554-689-5

• http://07061989.blox.ua/2011/07/Po-toj-bik-Striya.html [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Стрілків. Церква Св. Миколи [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]