Струс мозку

Струс мозку
Спеціальність	невідкладна медична допомога і неврологія
Симптоми	головний біль, нудота, затуманення зоруd, порушення сну і емоційна лабільність
Причини	автомобільна аварія, падінняd і фізична травма
Препарати	парацетамол і нестероїдні протизапальні засоби
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	NA07.0
МКХ-10	S06.0
MedlinePlus	000799
eMedicine	aaem/123 sports/27
MeSH	D001924
Concussions у Вікісховищі

Стру́с мо́зку (лат. Commotio cerebri) — травма головного мозку, що настає через різку механічну дію та проявляється у тимчасовому порушенні його функцій. Найпоширеніші симптоми — короткочасна непритомність, порушення сприйняття інформації, нудота. Струс мозку належить до зворотних черепно-мозкових травм і його наслідки цілком зникають переважно впродовж місяця.

Струс мозку розвивається при одномоментній короткочасній дії механічної енергії на головний мозок^[1]. Це стається при сильному ударі чи надто різкому русі головою, внаслідок чого м'які тканини за інерцією вдаряються об внутрішні стінки черепної коробки^[2]. Безпосередня дія кінетичної енергії на тканини мозку поєднується з гідродинамічною дією спинномозкової рідини в порожнині черепа і шлуночках мозку, а також крові в його судинній системі^[1].

Проявляється втратою свідомості, яка може бути миттєвою після удару і тривати кілька секунд або хвилин; втратою пам'яті, головним болем, нудотою, блюванням, запамороченням, нечіткістю зору, сповільненою реакцією, короткими менінгеальними симптомами, порушеннями роботи автономної нервової системи^[1][2].

Ознаки струсу зазвичай можна розпізнати незабаром після травми (впродовж перших 15 хвилин)^[3], але деякі можуть з'явитися за кілька годин або навіть днів. Окремі симптоми, такі як головний біль, нудота, тощо можуть зберігатися до кількох тижнів^[2]. Протягом 2-4 тижнів на перший план виступають прояви астено-вегетативного синдрому, які поступово слабнуть: нестійкі емоційні реакції, розлади сну, надмірне потіння кистей і стоп^[3].

Щорічно струсу мозку зазнають від 0,1 до 0,55 % людей. У 80 % випадків струс мозку оцінюється як легка травма^[4]. У групі підвищеного ризику перебувають діти до 4 років, особи від 15 до 24 років та люди після 75 років^[5].

Діагноз ставлять на основі клінічних ознак. Ушкодження кісток черепа при струсі мозку немає, набряк мозку не розвивається^[3].

Проводяться нейрокогнітивні тести на пам'ять, зосередження уваги, здатність до вирішення проблем. Сканування мозку (наприклад, комп'ютерна томографія) застосовуватися для пацієнтів з ризиком крововиливу в мозку^[6].

За сильнішої механічної дії, якщо відбулися морфологічні зміни тканин мозку, травма класифікується як забій головного мозку. Забій мозку часто поєднується з пошкодженням кісток черепа і субарахноїдальним крововиливом, і може призводити до інвалідності^[3].

Медикаментозне лікування струсу головного мозку спрямоване здебільшого на нормалізацію функцій головного мозку, зняття головного болю, запаморочення, занепокоєння, безсоння та інших симптомів. Потерпілим може знадобитися госпіталізація терміном до 5-и днів. Зазвичай застосовуються анальгетики, седативні і снодійні засоби^[3].

• Ушкодження мозку
• Травматичний токсикоз

• Червяк П. І. Струс / Медична енциклопедія  / Видання третє, доповнене. Національна академія медичних наук України. — Київ: Вид. центр «Просвіта», 2012. — С. 991.

• Струс мозку: як допомогти? на сайті Міністерства охорони здоров'я України
• Черепно-мозкова травма: проблемний огляд на Українському медичному порталі