YaChudo

Струмівка

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Струмівка
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Тер. громада Підгайцівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080230190052111 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 2246
Площа 1,17 км²
Густота населення 576,07 осіб/км²
Поштовий індекс 45603
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°44′22″ пн. ш. 25°25′38″ сх. д. / 50.73944° пн. ш. 25.42722° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		220 м
Місцева влада
Адреса ради 45602, Волинська обл., Луцький р-н, с.Підгайці, вул.Шкільна,30
Карта
Струмівка. Карта розташування: Україна
Струмівка
Струмівка
Струмівка. Карта розташування: Волинська область
Струмівка
Струмівка
Мапа
Мапа

Струмі́вка — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Підгайцівської сільської громади. Населення становить 2000 осіб.

Історія

До 2 світової війни - чеська колонія. Тодішня назва - Стромовка походить від чеського слова "стром" - високе дерево. Також Стромовка - це паркове передмістя Праги[1].

До 7 березня 2018 року село належало до Підгайцівської сільської ради.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Підгайцівської сільської територіальної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Луцького району(1940—2020), село увійшло до складу новоутвореного Луцького району[3].

Пам'ятки археології

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • За 1,2 км на північний захід від села, на овальному в плані підвищенні серед заплави р. Сапалаївка діаметром 80×100 м і висотою до 3 м — поселення тшинецько-комарівської культури. Територія пам'ятки задернована. Речові матеріали зібрані у викидах з кротовин.
  • За 1 км на північний захід від села, за 0 2 км на південний схід від вищезгаданої пам'ятки, на схилі лівого берега р. Сапалаївки висотою до 4 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га. Уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків зібрані з території орного поля на захід від лінії електропередач.
  • За 0,7 км на північний захід від села, на видовженому у плані останці серед заплави р. Сапалаївки розміром 100×150 м і висотою до 3 м — поселення періоду XII—XIII ст. Територія підвищення задернована. У викидах з кротовин знайдені уламки вінець і стінок гончарних горщиків. Окремі екземпляри орнаментовані нарізними прямими борозенками. Із східної сторони поселення проходить лінія електропередач.
  • За 0,5 км на північ від села, на схилі лівого берега р. Сапалаївки висотою 4–5 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га. З території орного поля підібрані уламки вінець і бочків гончарних горщиків.
  • За 0,3 км на північний схід від села, поблизу мосту через греблю ставу, на схилі лівого берега р. Сапалаївки висотою до 5 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га.
  • На північно-східній околиці села, на схід від греблі ставу, за 0,2 км на північ від шосейної дороги сполученням Луцьк–Рівне, на схилі лівого берега Сапалаївки висотою 3–4 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. З територій присадибних ділянок зібрані уламки ліпної керміки доби бронзи і фрагменти гончарних горщикків давньоруського часу.
  • За 0,5 км на схід від села, на північ від шосейної дороги Луцьк-Рівне, на схилі лівого берега Сапалаївки висотою близько 5 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 586 осіб, з яких 275 чоловіків та 311 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 660 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 92,92 %
російська 8,08 %

Примітки

  1. ↑ Як чехи облюбували Волинь. www.golos.com.ua (укр.). 25 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2024.
  2. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 12 червня 2020 р. № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області».
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Література

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.253-254.

Посилання


Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).