Стронціаніт
| Стронціаніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Str[2] |
| Хімічна формула | Sr(CO₃) |
| Nickel-Strunz 8 | Vb/A.04[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 5.AB.15[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Вид симетрії | ромбічна-планаксіальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 62d[5] |
| Злам | раковистий злам і uneven fractured |
| Твердість | 3,5 |
| Колір риси | білий |
| Густина | 3,78 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Strontiand[6] |
| Типова місцевість | Strontiand[6] |
 Стронціаніт у Вікісховищі | |
Стронціаніт (рос. стронцианит; англ. strontianite; нім. Strontianit m) — мінерал, карбонат стронцію острівної будови. За назвою міста Стронтіан (Шотландія), F.G.Sulzer, 1790.
Опис
Хімічна формула: Sr[CO3]. Містить (%): SrO — 70,1; CO2 — 29,9. Як правило містить домішки Са (до 13 % СаО), Ва, Pb. Кристалічна структура типу арагоніту. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділень: зернисті, щільні і волокнисті агрегати, рідше кристали голчатого або призматичного вигляду. Густина 3,76. Тв. 3,5-3,75. Безбарвний, жовтий, зелений, сірий. Блиск скляний, смолистий. Злом нерівний до на пів-раковистого. Прозорий до напівпрозорого. Крихкий.
Поширення
Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з целестином, баритом, кальцитом, сульфідами та в екзогенних утвореннях (у вапняках, мергелях). Знахідки: Стронціан, граф. Аргайл (Шотландія), Вестфалія, Гарц (ФРН), Зальцбурґ (Австрія), Кавказ (РФ), Скохарі, шт. Нью-Йорк, Мад-Гіллс, шт. Каліфорнія (США). В Україні є в Криму.
Різновиди
Розрізняють:
- стронціаніт баріїстий (суміш з баритом),
- стронціаніт кальціїстий (різновид, який містить до 13 % СаО).
- Стронціаніт
-
Радіальний агрегат -
Сферичний агрегат -
Псевдогексагональний кристал
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.3749/CANMIN.47.5.1245
- ↑ а б Sulzer F. G. Ueber den Strontianit, ein Schottisches Fossil, das ebenfalls eine neue Grunderde zu enthalten scheint // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1791. — Т. 1. — С. 433–435.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стронціаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Стронціаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Strontianite [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).