Стривігор

Стривігор (Стрв'яж)
Strwiaz (Стривігор) біля українсько-польського кордону в Kroscienko (вигляд з мосту на захід)
49°26′58″ пн. ш. 22°31′52″ сх. д. / 49.4494° пн. ш. 22.5312° сх. д.
Витік	Середні Бескиди, біля м. Устрик-Долішніх (Польща)
• координати	49°26′58″ пн. ш. 22°31′52″ сх. д. / 49.4494° пн. ш. 22.5312° сх. д.
• висота, м	500 м
Гирло	Дністер
• координати	49°35′32″ пн. ш. 23°27′49″ сх. д. / 49.5923° пн. ш. 23.4636° сх. д.
Басейн	басейн Дністра
Країни:	Польща  Україна Львівська область Самбірський район
Регіон	Устрики-Долішні Львівська область
Довжина	94 км
Площа басейну:	955 км²
Притоки:	ліві: Лодинка, Струга, Болозівка праві: Ясінька, Стебник, Рудавка, Сушиця, Ясениця, Млинівка, Дубрівка
Медіафайли у Вікісховищі

Стриві́гор або Стрв'яж (пол. Strwiąż) — річка в Середніх Бескидах (Польща) і на Передкарпатті (Україна), в межах Самбірського району Львівської області. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря).

Довжина 94 км (в Україні — 77 км), площа басейну 926 км². Переважна ширина річища 10—20 м. Похил річки 4,4 м/км. Долина здебільшого коритоподібна, завглибшки 30—40 м. Заплава завширшки 1,5—2 км. У нижній течії річка обвалована.

Стривігор бере початок на висоті приблизно 500 м у низькогірських Бескидах, що у Польщі, в околицях міста Устриків Долішніх. Пливе на північний схід і (частково) на схід, в околицях Самбора виходить у Верхньодністровську улоговину, в околицях села Загір'я приймає свою найбільшу притоку Болозівку (ліва, довжина 44 км), повертає на південний схід і в околицях села Долобова впадає у Дністер.

Стривігор не судноплавна річка, але в період весняних повеней після багатосніжних зим або сильних дощів улітку він разом із своїми притоками нагадує море. При гирлі Дністра він стає більшим і потужнішим.

Основні притоки: Лодинка, Струга, Болозівка (ліві); Ясінька, Стебник, Рудавка, Сушиця, Ясениця, Яруга, Млинівка, Дубрівка (праві).

На річці розташовані міста Устрики-Долішні та Хирів.

Колись на Стривігорі було багато водяних млинів. Наприклад, на млинівці, яка починалась у Хирові і мала довжину близько 30 км, працювало 7 млинів.

• Стривігор (музей)

• 
  Поблизу с. Луки
• 
  Береги Долішні (у межах Польщі)
• 
  Вигляд з мосту на захід (Коросно, Польща)
• 
  Річка під час повені (вигляд з мосту, с. Бабина)
• 
  Русло спокійної річки (с. Бабина)
• 
  Під час повені (с. Бабина)

• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 533
• В. К. Хільчевський; В. А. Сташук, ред. (2013). Гідрохімічний режим та якість поверхневих вод басейну Дністра на території України (PDF). Київ: Ніка-Центр. с. 255.
• Пилипович, О. В.; Ковальчук, І. П. (2017). Геоекологія річково-басейнової системи верхнього Дністра. Львів: Простір-М. с. 284. ISBN 978-617-10-0416-0.
• Байрак, Г. (2024). Морфодинаміка русла Стривігор. У Гнатюк, Р. М.; Дубіс, Л. Ф. (ред.). Морфодинамічні процеси у Західному регіоні України: розвиток та екологічні наслідки (укр.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка. с. 95—100. ISBN 978-617-10-0881-6.
• Байрак, Галина; Ковальчук, Уляна (2017). Морфологія і динаміка русла Стривігора на Передкарпатській височині. Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій (укр.). 7 (1): 64—76. doi:10.30970/gpc.2017.07.1962.
• Лук’янець, О. І.; Ободовський, О. Г.; Москаленко, С. О. (2023). Середній річний стік води річок Українських Карпат у багатоводні та маловодні фази водності. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія (укр.) (1(67)): 17—26. doi:10.17721/2306-5680.2023.1.2. (Стрвяж)