Стратклайд

Стратклайд
Тип	колишня державаd і королівство
Столиця	Дамбартон
Історія
• Створено	410
• Розпущено	1058

Стратклайд, також Алт Клут (Alt Clut), Альт Клуїт (Alt Cluit), Страталклуїт (Strathalcluith), Стратклуайд (Strathcluaide, Strathckyde), Камбрія (Cumbria) — бритське королівство на півдні Шотландії, що існувало у построманський період. Було утворено на початку V століття та існувало до кінця XI століття. Також відоме під назовю Альт Клут, що було бритською назвою замку Дамбартон, однієї зі столиць королівства. Займало територію між валом Антоніна та валом Адріана^[1].

Засноване в першій половині V століття Керетіком Землевласником, вождем кельтського племені дамноніїв, федератів Римської імперії, що мешкали на північний захід від валу Адріана. Його предки перебували на службі у римлян, охороняючи їхню територію від піктів. Коли римські легіони залишили Британію, близько 410 року Керетік створив державу Алт Клут, до якої крім дамноніїв увійшли нованти та селгови. Він збудував столицю королівства — форт Дан-Британн (Британський форт) або Алт Клут. Після смерті другого короля Кінуїта ап Керетіка близько 470 року Алт Клут почав дробитись на наділи внаслідок кельтської традиції розподілу земель короля між його синами — Дінвалом і Тутагуалом. Останній став володарем держави Галвідел. Король Дінвал відомий виключно завдяки своєму численному потомству, між якими було поділено королівство. Після його смерті від країни виділився Дін-Ейдін. Водночас Галвінел вимушен був вести запеклі війни з піктами. Наприкінці V століття південні землі та острів Мен виокремлюються в окрему державу королівство Мен.

Клінох у першій половині VI ст. зумів майже відновити єдність держави, але після його смерті відкоремилася держава Селковія. За короля Тітагіала було підкорено Галвідел.

Скориставшись боротьбою за владу в Стратклайді Айдан захопив й сплюндрував Дан-Британ, за що отримав від бритів прізвисько «Підступний». 557 року Рідерх I разом з королівствами Селкові, Дін-Ейдін і Галвідела утворив коаліцію проти королівства Гвінед, але зрештою зазнав поразки від Ріпа ап Майлгуна. У 560 році з північно-західних володінь знову виокремлюється держава Дін Ейдін. 573 року було завдано поразку державі Кайр-Гвендолеу, внаслідок чого було захполено барда Мірддін Віллта (прообраза Мерліна), що перейшов на службу до Рідерха I. 585 року увійшов до коаліції бритських держав(Північний Регет, Гододін, Елмет, Дал Ріада) спрямований проти англів Берніції. Успішні компанії були перервані внаслідок конфлікту між Північним Регетом і Гододіном. Стратклайд з цього отримав лише чималу захоплену здобич. 598 року брити Дін Ейдіна на чолі із Мінідогом зустрічаються на полях Картрайта з військами Етельфріта, короля Берніції — за різними свідченнями перемогу здобули англи або брити. Після 600 року інформація про бриттів Алт-Клута дещо частіше зустрічається в джерелах.

Протягом панування Кістеніна відбувається змінення держави й королівської влади. Король Белі I відновив єдність королівства, приєднав Селковію та уклав союз з Талорканом I 638 року Нортумбрія захоплює Единбург, так пробиває шлях до піктів. Проте Белі недопустив захоплення Нортумбрією королівства Північний Регед. 642 року було завдано поразки Дал Ріаді.З цього починається тривалий період протистояння з цим королівством. В цей час королі Стратклайда здійснюють численні походи на о.Ірландія. Але 717 рокц після поразки у битві при Мінуірк Стратклайд залишив спроби захопити частку Дал Ріади на острові.

756 року пікти на чолі з Енгусом I, які посилились за допомогою Едберта, короля Нортумбрії, захопили цитадель Дан-Брітанн, після чого Дінвал III визнав зверхність Піктії і Нортумбрії. Але вже через 10 діб він переміг Едберта. 760 року Стратклайд брат участь у війні королівств Брихейніог і Повіс, в якій загинув Дінвал III. Його син Еугейн II визнав зверхність Піктії. Але у 780-х роках Рідерх II відновив незалежність.

З початку 800-х років починаються війни з Шотландією. Успішний похід 849 року здійснив Дінвал IV. У 870 році, у зв'язку із захопленням вікінгами Дан-Брітанна та вбивством короля Артгала, воно знову згадується під назвою Стратклайд. Далі занепад Стратклайду тривав, він з 878 року став уділом королівства Альба (майбутньої Шотландії). У цей період він часто згадується під назвою Камбрія (Кумбрія). 889 року Йокейд, король Стратклайда, став королем Шотландії, а його син Дональд — королем Стратклайду. З цього часу такий принцип зберігався: син шотландського короля ставав на чолі Стратклайду.

З 920-х років Стратглайд став об'єктом зазіхань Англійського королівства. У 930-х роках король Етельстан на нетривалий час змусив підкоритися Стратклайд. Але тик англійців тривав. У 970-х роках Малкольм I визнав зверхність Англії. У 1018 році після загибелі Еогана II у битві з данами Дункан I, король Шотландії, остаточно приєднала собі Стратклайд^[1].

Перші контакти з християнськими місіонерами відбувається ще за короля Керетіка, що переписувався зі Святим Патріком. Але лише за Рідерха I, що запросив Кентігерна, відбулася християнізація Стратклайда, що до того був переважно поганським.

• Клідно ап Кунбелін (560—597) син Кунбеліна сина Думнагуала I короля Алт-Клуїта у (450—490)
• Мінідог ап Клідно (597-)
• Кінан ап Клідно (VII)
• Домнагуал ап Мінідог (-638)

• [1] [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.]
• [2]
• [3]
• [4] [Архівовано 6 вересня 2011 у Wayback Machine.]