Стратегікони
| Стратегікони | |
|---|---|
| Назва | д.-грец. Στρατηγικόν |
| Жанр | військова стратегія |
| Автор | Маврикій |
| Дата публікації | VI століття, VIII століття і IX століття |
| Країна походження | Східна Римська імперія |
| Мова твору або назви | давньогрецька мова |
| Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
Стратегіко́ни (тактики) — піздньоантичні візантійські трактати VI-VII ст. з військового мистецтва грецькою мовою, які традиційно приписуються візантійському імператору Маврикію.
Стратегікони були теоретичним узагальненням армійського досвіду Римської імперії й водночас практичними посібниками для ведення війни. Найвідоміший серед них — «Стратегікон», складений наприкінці VI — у першій половині VII ст., автором якого вважається візантійський імператор Маврикій.
У статегіконах подано порівняльну характеристику військової тактики візантійців й інших народів, у тому числі і слов'ян — переважно антів та, меншою мірою, склавінів. Містять виклад важливих відомостей про політичний устрій і звичаї антів, лангобардів, франків, аварів, персів тощо. Особливий інтерес становлять поради візантійському головнокомандувачу, які узагальнюють увесь досвід верховного командування, нагромаджений римлянами і візантійцями протягом століть. Автор проводить думку, що для досягнення мети на війні можна використовувати будь-які засоби.
Література
- Maurice's Strategikon. Handbook of Byzantine Military Strategy. (Переклад з грецьк.: George T. Dennis.) — University of Pennsylvania Press, Philadelphia PA 1984, ISBN 0-8122-7899-2 (перевидання: 2001, ISBN 0-8122-1772-1).
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).