YaChudo

Стоян Йорданов

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Футболіст
Стоян Йорданов
Особисті дані
Народження 29 січня 1944
  Софія, Болгарія
Смерть 14 листопада 2025[1] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1954–1961
1961–1963
Болгарія «Академік» (Софія)
Болгарія ЦСКА (Софія)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963–1977 Болгарія ЦСКА (Софія) 241 (-?)
1977–1978 Болгарія «Слівен» 28 (?)
1978–1979 Болгарія «Черно море» 3 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1968–1975 Болгарія Болгарія 25 (-?)
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Стоян Йорданов (болг. Стоян Йорданов; 29 січня 1944, Софія — 14 листопада 2025) — болгарський футболіст, що грав на позиції воротаря. Виступав, зокрема, за ЦСКА (Софія), а також національну збірну Болгарії.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Академік» (Софія), з якого 1961 року потрапив до структури ЦСКА (Софія).

12 травня 1963 року дебютував у першій команді «армійців» в матчі проти «Хіміка» (Димитровград), зберігши свої ворота в недоторканності (4:0). Він залишався в ЦСКА до 1977 року, провівши за клуб 241 матч в елітному чемпіонаті і став за цей час є 7-разовим чемпіоном Болгарії та 5-разовим володарем Кубка Болгарії[2]. У сезоні 1966/67 він був частиною команди, яка дійшла до півфіналу Кубка європейських чемпіонів. Утримує рекорд найдовшої серії без пропущених голу в групі А — у сезоні 1970/71 Йорданов залишав свої ворота «сухими» протягом 1202 хвилин[3].

Протягом сезону 1977/78 років захищав кольори клубу «Слівен», а завершив ігрову кар'єру у команді «Черно море», за яку провів 3 гри у чемпіонаті в сезоні 1978/79.

Виступи за збірну

У складі збірної до 18 років брав участь у чемпіонаті Європи серед юніорів 1962 року в Румунії, на якому болгари не вийшли з групи[2].

10 квітня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в грі відборі на Олімпійській ігри 1968 року проти ФРН (4:1). Пройшовши німців, болгари кваліфікувались у фінальну частину Олімпійських ігор у Мексиці, де здобули срібні медалі. На турнірі Йорданов зіграв у 5 іграх, в тому числі і у програному фінальному матчі[4].

Згодом у складі збірної Йорданов був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці[5]. Він був запасним воротарем і відіграв лише останню гру проти Марокко (1:1), після того, як основний голкіпер Сімеон Сімеонов пропустив вісім голів у перших двох матчах і болгарська команда програвши ті матчі вже втратила шанси на вихід з групи.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 25 матчів[2].

Тренерська кар'єра

По завершенні кар'єри гравця повернувся в ЦСКА (Софія), де працював тренером воротарів періоди з літа 1979 по 1983, з 1984 по 1985, з 1990 по 1994, з 2000 по 2003, в 2005 і з 2007 по 2008 роки, а в травні 2002 року недовго був в.о. головного тренера ЦСКА після уходу італійця Луїджі Сімоні[2].

Також працював тренером воротарів збірної Болгарії за часів Христа Стоїчкова з 2004 року, тренером молодіжної збірної Болгарії та головним тренером «Монтани»[2].

З січня 2009 року він був помічником тренера у саудівському «Аль-Аглі» (Джидда) в штабі свого співвітчизника Стойчо Младенова[2].

Помер 14 листопада 2025 року[6].

Титули і досягнення

ЦСКА (Софія): 1961/62, 1965/66, 1968/69, 1971/72, 1972/73, 1974/75, 1975/76
ЦСКА (Софія): 1964/65, 1968/69, 1971/72, 1972/73, 1973/74

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).