Стефан Янев
| Стефан Янев | |
|---|---|
| болг. Стефан Янев болг. Стефан Динчев Янев  | |
 | |
| Міністр оборони Болгарії | |
| 13 грудня 2021 — 1 березня 2022 | |
| Прем'єр-міністр | Кирил Петков |
| Попередник | Георгій Панайотов |
| Наступник | Драгомир Заков |
| (в. о.) 27 січня — 4 травня 2017 | |
| Прем'єр-міністр | Огнян Герджиков |
| Попередник | Миколай Ненчев |
| Наступник | Красимір Каракачанов |
| Прем'єр-міністр Болгарії | |
| (в. о.) 12 травня — 13 грудня 2021 | |
| Президент | Румен Радев |
| Попередник | Бойко Борисов |
| Наступник | Кирил Петков |
| Народився | 1 березня 1960[1] (66 років) Поповиця, Народна Республіка Болгарія |
| Відомий як | військовослужбовець, офіцер, політик |
| Країна |  Болгарія |
| Alma mater | Військова академія імені Г. С. Раковського і Національний воєнний коледж США |
| Політична партія | «Болгарський схід» |
| Звання | бригадний генерал |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Стефан Дінчев Янев (болг. Стефан Динчев Янев; нар. 1 березня 1960 в Поповиці) — бригадний генерал болгарської армії у відставці. 12 травня — 13 грудня 2021 року виконував обов'язки віце-прем'єр-міністра, міністра оборони та прем'єр-міністра Болгарії.[2] [3] [4]
Раннє життя
Народився 1 березня 1960 року у Поповиці Пловдивської області. В 1979 році закінчив Технічну школу електротехніки в м. Пловдив. Янев закінчив військове артилерійське училище в Шумені (нині факультет Національного військового університету імені Василя Левського) і розпочав військову кар'єру в 1983 році, коли був призначений командиром артилерійського взводу в Асеновграді. [5]
Військова кар'єра
Янев був командиром дивізіону реактивної артилерії 4-го армійського артилерійського полку в Асеновграді (1993—1996).
В 1996—1998 роках був старшим експертом Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства оборони. Працював спеціалістом з аналізу в Департаменті планування та програмування Координаційної групи ПЗМ у Бельгії (1998—2000). В 2000—2001 рр був старшим помічником начальника відділу стратегічного планування Генерального штабу болгарської армії.
В 2001—2002 рік був державним експертом Управління євроатлантичної інтеграції Міністерства оборони. [6] До 2004 року він був начальником відділу в Управлінні євроатлантичної інтеграції Міністерства оборони.
Янев закінчив Національний університет оборони у Вашингтоні.
В 2005—2007 рр був керівником відділу трансформації Контртерористичного центру НАТО в Анкарі.
В 2007—2010 роках — директор Департаменту оборонної політики Міноборони.
1 липня 2009 року призначений директором Управління політики безпеки і оборони та надано звання бригадного генерала.
3 травня 2010 року він був призначений директором Управління оборонної політики, який набув чинності з 25 травня. 24 лютого 2011 року він був звільнений з посади, пізніше обіймав посаду військового аташе в Сполучених Штатах.
2 травня 2014 року очолив Національний військовий університет імені Василя Левського. Був звільнений 9 числа наступного місяця, а також звільнений з військової служби 9 червня 2014 року.
Політична кар'єра (2017 — дотепер)
27 січня-4 травня 2017: віце-прем'єр-міністром і міністром оборони Республіки Болгарія у тимчасовому уряді Огняна Герджикова, а згодом — секретар безпеки і оборони президента Румена Радева.
Прем'єр-міністр (2021)
Був призначений на посаду прем'єр-міністра Болгарії президентом Руменом Радевим 12 травня 2021 року, змінивши Бойка Борисова.
13 грудня 2021 року його змінив Кирил Петков.
Примітки
- ↑ Strazha.bg
- ↑ Who Is Stefan Yanev - New Bulgarian Caretaker Prime Minister?. www.novinite.com. 11 травня 2021.
- ↑ Bułgaria: Prezydent: przywrócenie zaufania do instytucji państwa najważniejszym zadaniem rządu - rynki zagraniczne. wnp.pl (пол.). Процитовано 13 травня 2021.
- ↑ Bulgarian President Radev names Stefan Yanev caretaker PM. The Sofia Globe (амер.). 11 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
- ↑ (PDF) https://www.mod.bg/bg/doc/biography/ministry_sa_op.pdf.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Андон Дончев, Генералите от ракетните войски и артилерия на сухопътните войски на България, Изд. Авангард Прима, 2018, ISBN 9786192391089, с. 326.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).